Офіс Генерального прокурора виступив із офіційним роз’ясненням щодо судового рішення стосовно колишнього детектива Національного антикорупційного бюро України Віктора Гусарова. Керівниця пресслужби ОГП Мар’яна Гайовська-Ковбасюк окремо підкреслила, що сторона обвинувачення не відкликала свої претензії до фігуранта, а юридичне формулювання фіналу цієї справи має принципове значення.
У наглядовому відомстві акцентували увагу на тому, що Гусаров повністю визнав власну провину у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах), та надав офіційну згоду на закриття справи саме через завершення строків притягнення до відповідальності. В Офісі Генпрокурора наголошують: такий крок закону є нереабілітуючою підставою. Це означає, що підозрюваного не виправдали, а констатували факт його вини, покарання за яку стало неможливим виключно через чинник часу.
Судові інстанції припинили кримінальне переслідування не через дефіцит доказів, відсутність складу правопорушення чи анулювання обвинувального акта прокурором, а лише тому, що після визнання провини підсудним закон вимагає застосувати процесуальні строки. Фактично правоохоронні органи довели склад злочину, а сам фігурант його підтвердив, проте часові ліміти для винесення вироку вичерпалися.
Згідно з матеріалами розслідування, які оприлюднив Офіс Генпрокурора, експосадовець здійснював несанкціоноване копіювання та передачу стороннім особам персональних даних українських громадян, які зберігалися в закритих інформаційних базах Міністерства внутрішніх справ.
Паралельно в межах цього ж провадження спецслужби ретельно відпрацьовували версію щодо можливого вчинення Гусаровим державної зради. Підозри базувалися на тому, що його колишній колега по службі ще з лютого 2014 року виїхав на територію окупованого Кримського півострова та інтегрувався в місцеві структури. Слідчі провели комплекс процесуальних дій, проте не змогли зібрати беззаперечних доказів того, що детектив мав прямий умисел на співпрацю саме з представниками спецслужб країни-агресорки. Через брак доказів прокурор ухвалив рішення про закриття епізоду щодо держзради. Водночас в ОГП зауважують, що це жодним чином не нівелює суті іншого злочину (за ч. 3 ст. 362 ККУ), у якому обвинувачений офіційно розписався у власній вині.
Інкриміновані колишньому співробітнику НАБУ протиправні дії охоплювали період із 2012 по 2015 роки. З огляду на тривалий час, що минув, на момент фіналізації слідчих дій встановлені законодавством строки притягнення до кримінальної відповідальності за цим статтям уже повністю вичерпалися.
Хронологія завершення процесу виглядає так: 13 березня прокурор спрямував до суду офіційне клопотання про звільнення фігуранта від покарання на підставі завершення строків давності та визнання ним провини. 4 червня Шевченківський районний суд міста Києва повністю задовольнив це звернення. Попри те, що в залі суду у справі було поставлено процесуальну крапку, репутаційний статус колишнього представника антикорупційного відомства залишився суттєво підірваним.
