Державні банки продовжують залишатися зручним майданчиком для обслуговування сумнівних фінансових потоків та тіньових ринків. Членкиня правління державного «Сенс Банку» Інна Тютюн спробувала публічно виправдати скандальну ситуацію навколо індивідуальних тарифів на еквайринг для гральних компаній, проте її пояснення лише загострили питання до керівництва фінустанови.
«Індивідуальний підхід» чи робота нижче собівартості?
Коментуючи звинувачення у тому, що окремі гемблінгові структури отримували від банку преференції, Інна Тютюн зазначила, що до квітня 2025 року тарифи встановлювалися індивідуально — залежно від торгового обороту та обсягу послуг. За її словами, жодних платежів нижче собівартості банк нібито ніколи не проводив.
Проте подібні заяви викликають відвертий скепсис у фінансових експертів:
-
Виникає логічне запитання: якщо всі тарифи суворо відповідали собівартості, то чому керівництво банку було змушене різко переглядати та змінювати підхід до тарифікації саме у квітні 2025 року?
-
Раніше джерела на ринку неодноразово вказували, що для деяких гральних компаній комісії за еквайринг опускалися настільки низько, що не покривали навіть базових витрат фінустанови на транзакції.
Тіньовий слід «Альфа-Банку», клан Клюєвих та міжнародні зв’язки
Скандал навколо ігрового бізнесу та обслуговування онлайн-платежів у державних банках («Сенс Банк» та «Укргазбанк») раніше активно висвітлювався у медіа, зокрема профільним каналом «Шо Азартний». Автори розслідувань звертають увагу на глибокий історичний та кадровий контекст цієї діяльності.
За твердженнями медіа, весь сегмент iGaming, пов’язаний із одіозними брендами (зокрема тими, що мають російський слід на кшталт PIN-UP), у колишньому «Альфа-Банку» курує саме Інна Тютюн. Окремі джерела нагадують про її можливі родинні зв’язки з одіозними фінансистами режиму Януковича — братами Клюєвими, які перебувають у розшуку. Через цей вплив державний банк нібито міг зберігати лояльність до проросійських бенефіціарів ринку азартних ігор.
Окрім того, у розслідуваннях фігурують міжнародні зв’язки банкірки — зокрема з топменеджментом платіжних систем (зокрема з представниками Visa у США), а також родинні зв’язки з чинним керівництвом державного «Ощадбанку». За інформацією інсайдерів, подібні альянси використовувалися для обходу жорстких моніторингових обмежень (штрафних кейсів BRAM) та впровадження обхідних схем через криптовалютні шлюзи й альтернативні комісійні тарифи.
Мовчання регулятора
Пояснення Інни Тютюн про «ринковий підхід» та обороти звучать неусвідомлено на тлі того, що йдеться про державний банк, який повинен захищати інтереси платників податків, а не забезпечувати вигідні умови для нерегульованих гральних дельців.
Наразі ключове питання залишається відкритим до Національного банку України як основного регулятора: чи проводилася повноцінна перевірка реальної собівартості та законності пільгових тарифів на еквайринг для казино за період до квітня 2025 року, і чому державні інституції досі заплющують очі на можливе обслуговування токсичних фінансових потоків?
