Поки на передовій бійці виборюють кожен метр землі, чиновники у тилових відомствах продовжують демонструвати вражаючу амнезію під час заповнення обов’язкових електронних декларацій. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викрило кричущі порушення у звітності Жанни Очеретяної — головного спеціаліста відділу військово-патріотичного виховання управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України.
Продала за день до покупки та «забула» про доходи
Згідно з матеріалами перевірки НАЗК за 2024 рік, посадовиця провела операцію з нерухомістю, яка якимось «дивом» повністю зникла з її офіційної фінансової звітності.
3 червня 2024 року Жанна Очеретяна офіційно продала громадянці Вікторії Тарасенко київську квартиру площею 45,1 кв. м, якою володіла з 2014 року. Згідно з договором купівлі-продажу та даними Державного реєстру речових прав, вартість об’єкта становила 2,59 мільйона гривень.
Проте у своїй декларації чиновниця припустилася грубих маніпуляцій:
-
Вона залишила продану квартиру у розділі нерухомості (розділ 3), хоча на кінець звітного періоду (31 грудня) об’єкт їй уже не належав.
-
Водночас у розділі доходів (розділ 11) суму у 2,59 млн грн від продажу майна вона взагалі не відобразила.
На виправдання посадовиця заявила, що нібито заповнювала декларацію за довідками про доходи (де цієї суми не було), а отримані від продажу гроші того ж дня пішли на купівлю іншого житла, тому «фактично не перебували у володінні». НАЗК ці дитячі відмовки категорично відхилило: закон чітко вимагає декларувати будь-який отриманий дохід, навіть якщо кошти пробули на рахунку лічені години.
Усна позика та «відсутність досвіду»
На цьому фінансові пригоди працівниці Міноборони не закінчилися. Як з’ясувалося, за два дні до продажу квартири — 1 травня 2024 року — вона позичила у фізичної особи ще 390 тисяч гривень, оскільки власних заощаджень на нове житло їй не вистачало. Жодних письмових договорів оформлено не було — домовленості лишилися «усними», а в розділі фінансових зобов’язань чи правочинів ця позика так і не з’явилася.
У своєму поясненні Очеретяна посилалася на «відсутність досвіду заповнення декларацій». Проте антикорупційні органи нагадують: сума у 390 тисяч гривень на момент декларування значно перевищувала 50 прожиткових мінімумів, тож її внесення було суворим законодавчим обов’язком.
Кваліфікація та правові наслідки
Загалом сума недостовірних відомостей у декларації посадовиці Міноборони сягнула майже 2,98 мільйона гривень (2,59 млн грн прихованого продажу нерухомості плюс 390 тис. грн незадекларованої позики).
У діях Жанни Очеретяної НАЗК вбачає чіткі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації). Матеріали перевірки спрямовані до правоохоронних органів для прийняття законного процесуального рішення.
