Провідне вітчизняне видання «Українська правда» оприлюднило матеріал про укладення партнерської угоди між ТОВ «Українська бронетехніка» та європейським ракетним гігантом MBDA, до каталогу озброєнь якого входять системи Taurus KEPD 350, Storm Shadow/SCALP, CAMM, Meteor та протитанкові комплекси Akeron. Документ передбачає взаємодію у сегментах розробки далекобійного озброєння (Deep Strike) та систем протидії ворожим дронам (C-UAS). Автором публікації виступила безпосередньо керівниця УП Севгіль Мусаєва. Натомість аналітик Володимир Бондаренко вказав на серйозні прогалини у цьому тексті.
У статті чітко згадується, що підпис під документом поставив Владислав Бельбас — очільник та номінальний співзасновник підприємства. Проте решта важливого контексту стосовно його особи опинилася поза увагою журналістів.
Судовий бекграунд Бельбаса та його значення
Владислав Бельбас наразі є ключовим фігурантом щонайменше двох кримінальних процесів, які розглядаються у Вищому антикорупційному суді.
-
Перша справа: провадження №52017000000000889 від кінця 2017 року (судовий кейс №991/747/20), що стосується фінансових операцій ДП «Завод 410 ЦА». Керівнику інкримінують привласнення державного майна в особливо великих обсягах шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 27, ч. 2 … ч. 5 ст. 191 ККУ), а також службове підроблення документів (ч. 1 ст. 366 ККУ). Ця судова епопея триває у ВАКС із 2020 року. У червні 2026 року колегія суддів відхилила прохання захисту про зняття обмежень з майна обвинуваченого — відтак блокування активів, зокрема і його частки у ТОВ «Українська бронетехніка», залишається чинним. Раніше, у 2023 році, Апеляційна палата ВАКС також не дозволила адвокатам оскаржити відмову у закритті цієї справи.
-
Друга справа: провадження №52025000000000404 від літа 2025 року (судовий кейс №991/2631/26), пов’язане з діяльністю «Компанії авіаційного та ракетно-технічного машинобудування». Матеріали надійшли до антикорупційного суду 20 березня 2026 року, а повноцінне провадження розпочалося 8 квітня 2026 року. У межах цього кейсу Бельбасу закидають розкрадання коштів (ч. 5 ст. 191), службове підроблення (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366) та легалізацію фінансів, здобутих злочинним шляхом (ч. 3 … ст. 209). Слідство викрило корупційну схему привласнення ресурсів спецекспортерів через фіктивні агентські компанії під час підписання міжнародних оборонних угод у період, коли Бельбас очолював ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». Протягом квітня-травня 2026 року сторона захисту безуспішно намагалася оголосити відвід головуючому судді та погодити для підсудного дистанційну участь у засіданнях через відеозв’язок із-за кордону.
Тіньові бенефіціари «Бронетехніки» та паралельні події
Офіційними власниками компанії записані Владислав Бельбас, Микола Кузьма та Людмила Петрига. Проте ще в лютому 2024 року детективи НАБУ та прокурори САП відкрито констатували: реальним куратором і фактичним контролером фірми є Сергій Пашинський — екснардеп та очільник Національної асоціації оборонної промисловості. У судовому засіданні ВАКС було зачитано свідчення колишнього голови наглядової ради компанії Андрія Сенченка, який підтвердив, що на межі 2015–2016 років Пашинський особисто просив у нього пів мільйона доларів позики на розвиток цього збройового напрямку, а весь менеджмент беззаперечно виконував його вказівки. Крім того, під час обшуків у Пашинського вилучили внутрішню фінансову документацію «Бронетехніки». І хоча фігуранти заперечують цей зв’язок, дані факти задокументовані правоохоронцями.
Символічно, що у той самий день, коли головна редакторка УП опублікувала позитивну новину про контракт із європейцями, стало відомо, що Сергій Пашинський пішов на угоду про визнання винуватості з НАБУ та САП у резонансній справі про розкрадання нафтопродуктів Сергія Курченка. Ця справа стосується діяльності злочинного угруповання та збитків на 817 мільйонів гривень. Ініціатором мирової угоди виступив сам захист ексдепутата, внаслідок чого з фінального обвинувачення зникла найважча стаття про привласнення майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ). Цей документ тепер очікує на фінальне затвердження суддями ВАКС.
Замовчувані питання журналістських стандартів
Редакція «Української правди» приділяє значну увагу та піддає жорсткій критиці діяльність інших оборонних постачальників, зокрема компанії «Файєр Поінт» (Штілєрмана-Міндіча), що є цілком виправданим з огляду на суспільну важливість сфери. Проте виникає логічне запитання: чому у випадку з «Українською бронетехнікою», чий керівник має два відкриті кримінальні процеси у ВАКС, медіа публікує виключно компліментарний матеріал без згадки про токсичний бекграунд? Співпраця «Файєр Поінт» із данськими компаніями була розкритикована на сторінках видання, тоді як аналогічний крок структури Пашинського-Бельбаса висвітлений як однозначний успіх за особистим підписом топменеджера видання.
Ця ситуація піднімає серйозне питання щодо дотримання професійних стандартів та об’єктивності з боку медіаресурсу, який позиціонує себе як головний незалежний розслідувач країни.
