Осінь 2026 року в Умані проходить під знаком гарячого політичного протистояння, мітингів, судових баталій та вуличного «майдану». Офіційна картинка, яку намагаються подати організатори протестів — це нібито стихійний вияв волі розгніваної громади, яка вирішила позбавити повноважень чинну міську голову Ірину Плетньову. Проте детальний розбір хронології подій, перевірка біографій ініціаторів та викриття механізмів збору підписів свідчать про зовсім іншу реальність. За вивіскою «народної ініціативи» ховається класична технологія політичного тиску, контрольована народним депутатом Антоном Яценком.
Від соратників до ворогів: коріння конфлікту
Історія взаємин Ірини Плетньової та Антона Яценка пройшла шлях від тісного партнерства до відкритої війни. За словами самої очільниці міста, вододілом стала ранкова сесія 25 лютого 2022 року, коли міська рада почала терміново формувати програму підтримки ЗСУ та територіальної оборони. Тоді, як стверджує мер, пролунала позиція про недоцільність різких заяв і фінансування армії через побоювання швидкого падіння Києва і зміни влади. Після того, як міськрада проігнорувала ці застереження і виділила кошти на оборону, Яценко нібито втратив свій вплив на місцеве самоврядування, а політичний союз остаточно розпався. Сам нардеп ці звинувачення заперечує, проте з 2026 року протистояння перейшло у фазу активної боротьби за владу.
Хронологія партійного захвату та запуск «схеми»
Послідовність подій навесні 2026 року виглядає надто промовисто, щоб бути випадковою:
11 травня 2026 року: Черкаська обласна організація партії «За майбутнє» розглядає питання про відкликання восьми депутатів Уманської міськради і… відмовляється підтримувати цю ініціативу.
25 травня: Антон Яценко очолює обласний осередок партії, змінивши на цій посаді мера Черкас Анатолія Бондаренка.
31 травня (всього через шість днів!): Проходять нові партійні збори. Під керівництвом Яценка партія миттєво змінює думку і підтримує відкликання не лише уманських депутатів, а й членів облради.
Отримавши контроль над партійним апаратом, Яценко 11 червня публічно оголошує про початок кампанії з «народної недовіри» Ірині Плетньові та закликає мешканців долучатися до процесу.
Хто насправді керує «ініціативною групою»?
26 липня в Умані створюють ініціативну групу з відкликання мера, яку очолює Валентин Хитрук, а секретарем стає Ростислав Абрамовський. На перший погляд — звичайні містяни. Проте офіційний реєстр Верховної Ради розкриває їхню справжню ідентичність:
Валентин Хитрук працює помічником нардепа Антона Яценка на громадських засадах.
Ростислав Абрамовський є штатним помічником-консультантом того ж таки Яценка, а заодно керує його гуманітарним хабом.
До компанії долучився й колишній суддя Уманського міськрайонного суду Анатолій Іванов, який публічно закликав підписувати листи проти мера, хоча сам наразі перебуває під вартою у кримінальній справі щодо вимагання грошей у військовослужбовців. Попри всі докази прямого зв’язку організаторів із нардепом, Яценко продовжує наполягати на «абсолютній стихійності» процесу.
Мертві душі, бази даних з насіння та маніпуляції з підписами
Для запуску процедури ініціативній групі потрібно було зібрати 6074 підписи (рівно стільки, скільки Плетньова набрала на виборах 2020 року). Менш ніж за три тижні звітують про феноменальний результат — 6710 підписів.
Проте члени територіальної виборчої комісії (ТВК) та сама мерка заявляють про кричущі фальсифікації:
Використання баз благодійних фондів: Ігор Доманський та інші члени ТВК припускають, що персональні дані бралися з баз людей, які навесні отримували від штабу Яценка безкоштовне насіння для городів і залишали свої паспорти. Пізніше цим людям просто телефонували і запитували згоду «заднім числом».
Порушення закону в листах: Коли 18 серпня документи передали до ТВК, перевірка менше ніж п’ятої частини (19%) виявила, що Державний реєстр виборців зафіксував відсутність адреси у 1020 із 1187 перевірених листів. У 46% випадків не було нічого, крім слова «Умань», що є прямою підставою для вилучення згідно із законодавством.
Кадрові чистки у ТВК: За п’ять днів до ухвалення ключового рішення, 2 вересня, Центральна виборча комісія різко змінює склад Уманської міської ТВК, сформувавши потрібну більшість, яка «протягнула» рішення попри всі заперечення процедурних порушень.
Суди, звернення до НАБУ та керований «Майдан»
7 вересня комісія направила документи до партії, а 8 вересня з’їзд «За майбутнє» ухвалив рішення про відкликання мера. Проте Ірина Плетньова пішла до суду, і 16 вересня суд тимчасово зупинив дію партійного рішення, дозволивши їй виконувати обов’язки. У відповідь на це 24 вересня міськрада ухвалила офіційні звернення до Президента, Верховної Ради, НАБУ та САП із вимогою перевірити політичний тиск і можливі корупційні зловживання з боку Яценка.
Коли судові механізми почали буксувати, в хід пішов вуличний ресурс. Ще на початку вересня Яценко анонсував «довготривалий Майдан» в Умані у разі судового блокування. 26 вересня та 10 жовтня організовані тією ж ініціативною групою мітинги таки вивели на площу людей під гаслами проти мера.
Уманська криза 2026 року демонструє класичний приклад того, як під гаслами народовладдя та боротьби з місцевою владою може ховатися холоднокровно спланована політична технологія. Остаточну точку у цьому протистоянні тепер має поставити виключно суд, який дасть правову оцінку і підписним листкам-привидам, і парламентському тиску.
