Українська судова система знову опинилася в епіцентрі масштабного корупційного скандалу. Під пильну увагу правоохоронних органів та громадськості потрапила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. Поки країна переживає найскладніші випробування у своїй історії, майно та фінансові активи родини судді з багаторічним стажем стрімко розширюються, викликаючи безліч запитань щодо їх походження, а недавні обшуки антикорупційних органів свідчать про глибоку системну кризу в українській Феміді.
Спецоперація «Феміда» та візит силовиків до очільниці суду
Нещодавно детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провели невідкладні слідчі дії та обшуки у голови Касаційного господарського суду Лариси Рогач.
Ці заходи відбулися в межах масштабної операції «Феміда», яка спрямована на викриття та припинення злочинних схем із незаконного заволодіння чужими активами та дороговартісною нерухомістю. За попередньою версією слідства, до організації цих оборудок можуть бути причетні одіозні фігури — колишній народний депутат Максим Микитась та чинний парламентар Вадим Столар. Основним інструментом реалізації таких схем розглядається прямий підкуп суддів найвищих інстанцій заради ухвалення замовних чи вигідних рішень.
Багатомільйонна нерухомість, закордонні активи та приховане будівництво
Майнова історія родини Лариси Рогач вражає своїми масштабами. Згідно з деклараціями посадовиці, її родина володарі значної кількості житлової та комерційної нерухомості.
У їхній власності перебуває просторий житловий будинок площею майже 191 кв. м на Закарпатті, квартира в столиці, а також інші об’єкти нерухомості. Окремої уваги заслуговують масштабні інвестиції через фонд фінансування будівництва «Житло-Капітал»: вартість пов’язаних із ним активів у деклараціях сягнула понад 4,13 млн грн.
При цьому на земельній ділянці площею 10,8 сотки в селі Оноківці на Ужгородщині, яка офіційно має цільове призначення виключно для садівництва, за даними супутникових знімків, розгорнулося повномасштабне капітальне будівництво.
Автопарк родини також регулярно оновлювався: після кількох кросоверів Toyota RAV4 подружжя придбало новий Volkswagen Tiguan Limited Edition вартістю понад 1,1 млн грн. Доповнюють картину значні готівкові заощадження у валюті, а також закордонні активи, зокрема оренда квартири донькою у Німеччині. Попри те, що члени родини вели діяльність у сфері юридичного бізнесу (зокрема через компанію «Консіліо Легал») та міжнародного консалтингу (Ernst & Young), наявність таких обсягів майна та фінансів викликає серйозні підозри щодо їх відповідності офіційним доходатам держслужбовця.
Кар’єра під знаком сумнівів: від Радника до голови суду з червоною міткою доброчесності
Професійний шлях Лариси Рогач триває майже три десятиліття. Розпочавши у 1980-х роках із посади монтажниці радіоапаратури на заводі «Ерстед», вона згодом закінчила юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Працювала адвокаткою на Закарпатті, а у 1997 році перейшла на суддівську ниву — спочатку до Арбітражного суду Закарпатської області, пізніше — до Вищого господарського суду, а після реформи 2017 року стала суддею Касаційного господарського суду та членом Великої Палати Верховного Суду. У грудні 2022 року її обрали головою Касаційного господарського суду.
Проте цей кар’єрний зліт супроводжувався потужними репутаційними скандалами. Ще у 2017 році Громадська рада доброчесності офіційно визнала Ларису Рогач такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики під час конкурсу до Верховного Суду. Експерти висловлювали серйозні претензії щодо можливого втручання в автоматизований розподіл судових справ та ухвалення вкрай сумнівних вердиктів. Той факт, що попри негативний висновок громадськості її згодом обрали очолювати ключовий суд без альтернативних кандидатів, лише посилив напругу у суспільстві.
Сумнівні рішення та земельні махінації
Ім’я судді неодноразово фігурувало в контексті резонансних судових справ, які завдавали ударів по державних та комунальних інтересах.
Яскравим прикладом є харківська «кооперативна схема». У грудні 2016 року колегія суддів під головуванням Рогач скасувала рішення апеляційної інстанції у справі про безплатну передачу міською радою сотень гектарів землі підставним кооперативам. Особливістю цього скандального рішення стала маніпулятивна аргументація про «відсутність доказів протестів чи громадських слухань», що фактично легалізувало масштабне розкрадання земель.
Крім того, чимало запитань викликали рішення у справах щодо незаконної забудови історичної зони поблизу Софійського собору, виділення земель під елітний маєток одіозного олігарха-втікача Юрія Іванющенка, а також майнові спори, де вигодонабувачами виступали інтереси одіозної групи «Приват».
Сьогодні на тлі обшуків НАБУ та САП, а також офіційних звернень до антикорупційних органів з вимогою перевірити походження статків та декларацій Лариси Рогач, суспільство вимагає відставки одіозної судді та повного, прозорого розслідування її протиправної діяльності.
