22.6 C
Kyiv

Мільйони на «офісах»: як київська нерухомість з орбіти підсанкційного Єрмолаєва стала прихистком для шахрайських кол-центрів

Поки НАБУ та САП у межах масштабної операції “Карфаген” проводять зачистку та розплутують схеми “кришування” шахрайських кол-центрів, редакція розпочинає серію аналітичних розслідувань про тих, хто залишається в тіні, але отримує найбільші дивіденди. Мова йде про власників комерційної нерухомості, які охоче здають поверхи під псевдоінвестиційні офіси. Ключове питання розслідування: чи справді орендодавці роками «не помічали», кому саме передають в управління цілі поверхи, і чому одні й ті самі об’єкти знову й знову стають епіцентром міжнародних афер?

Перший удар аналітичної уваги припав на столичні бізнес-центри, що працюють під брендом «ФІМ Центр» і прямо чи опосередковано пов’язані з підсанкційним дніпровським бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.

Дві адреси, один бренд і постійні скандали

Той факт, що комерційні площі під вивіскою «ФІМ Центр» у Києві дивним чином приваблюють організаторів сумнівних схем, фіксується не вперше.

У листопаді 2025 року журналісти зафіксували роботу підозрілого офісу на 5-му поверсі бізнес-центру на вулиці Лінійній, 17, неподалік від Протасового Яру. Тоді спостерігалося, як близько 25 молодиків щоранку масово прибували до будівлі на «роботу». До речі, правоохоронців та слідчо-оперативні групи сюди викликали ще в серпні 2024 року, проте ситуація не змінилася.

Ще один масштабний об’єкт мережі розташований на Лівому березі Києва — на вулиці Гніздовського, 1 (колишня Магнітогорська) у Деснянському районі. За цією адресою розслідувачі та користувачі соціальних мереж неодноразово фіксували роботу величезного кол-центру, який займав цілий поверх. За попередніми даними, там одночасно «працювало» до 300 осіб, серед яких помітили й іноземних громадян, зокрема з Туреччини.

Корпоративна павутина: що пов’язує «ФІМ Центр» та Вадима Єрмолаєва

Бренд «ФІМ Центр» об’єднує цілу низку юридичних осіб зі схожими структурами та бенефіціарами, які входять або входили до орбіти корпорації «Алеф»:

  1. ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-3» (у 2025 році перейменоване на ТОВ «ЛАЙН-25») із юридичною адресою якраз на вулиці Лінійній, 17. Чинними кінцевими бенефіціарами значаться Станіслав Віленський (заступник голови Ради корпорації «Алеф») та Теймураз Гульбані. Водночас в історичних засновниках на платформах аналітики чітко простежуються сам Вадим Єрмолаєв та пов’язані структури.

  2. ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр Магнітогорська-2» та ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-2», зареєстровані за тими ж адресами та пов’язані з менеджментом і партнерами групи.

Формально після введення санкцій РНБО Вадим Єрмолаєв мінімізував свою присутність у прямих реєстрах, переоформивши активи на топменеджерів та родичів. Проте виникає логічне запитання: чи міг бізнесмен та його оточення не знати, кому здаються в оренду цілі поверхи їхньої нерухомості?

Відхрещування від сина та міжнародний слід Milton Group

Сам Вадим Єрмолаєв у серпні 2026 року в інтерв’ю публічно дистанціювався від будь-яких незаконних схем. Зокрема, коментуючи затримання свого сина Артура Єрмолаєва на Кіпрі за запитом Інтерполу у грудні 2025 року, бізнесмен заявив, що той доросла людина і живе власним життям.

Нагадаємо, слідство пов’язувало Артура Єрмолаєва зі створенням та керівництвом знаменитою міжнародною імперією шахрайських кол-центрів Milton Group, яка у період з 2019 по 2022 роки ошукала довірливих громадян по всій Європі на понад 100 мільйонів євро. У квітні 2026 року його засудили до п’яти років позбавлення волі, проте за ґратами він пробув менш як п’ять місяців, отримавши умовне покарання.

«Золота» оренда: скільки коштує мовчання орендодавців?

Ціни на оренду у подібних бізнес-центрах вражають своєю масштабністю. На вулиці Лінійній офіційна ставка становить приблизно 305 грн/м² (з урахуванням операційних платежів), що дозволяє власнику отримувати близько пів мільйона гривень на місяць лише за один поверх. На вулиці Гніздовського вартість оренди цілого поверху площею 2000 кв. м стартує від 1 млн грн на місяць.

Проте учасники ринку нерухомості зазначають: коли йдеться про розміщення шахрайських кол-центрів, реальні неформальні ставки можуть зростати вдвічі чи втричі. Адже ризики для орендодавця колосальні, і покривати подібний бізнес здатні лише ті, хто зацікавлений у надприбутках.

Що у сухому залишку?

Українське законодавство формально не забороняє здавати комерційні квадратні метри. Проте коли правоохоронці раз по раз знаходять міжнародні афери в одних і тих самих будівлях підконтрольних структур, це перетворюється з простого «незнання» на ймовірну фінансову зацікавленість та співучасть.

Редакція вже готує офіційні інформаційні запити до власників бізнес-центрів та особисто до Вадима Єрмолаєва, аби з’ясувати, чи проводилася хоча б якась перевірка орендарів і чому за адресами «ФІМ Центру» роками безперешкодно працюють кіберзлочинці.

Більше матеріалів

200 мільйонів гривень застави та 231 мільйон збитків: чому справа Германа Фісталя на розкраданні Інституту раку досі без вироку

Державні кошти, виділені на порятунок онкохворих українців, роками осідали в кишенях однієї родини — і все це легалізовувалося не через офшорні рахунки, а через...

Аудит усупереч логіці: як Микола Гладишенко з найнижчими балами очолив наглядову раду «Сенс Банку» попри застереження Мінфіну та рекрутерів

Скандали навколо націоналізованих банківських структур продовжують відкривати нові деталі ручного управління державними активами. Парламентська Тимчасова слідча комісія та матеріали масштабної антикорупційної спецоперації виявили кричущі...

Мільйонні борги та сумнівні оборудки: структури одіозної забудовниці Молчанової повернули державі 132 мільйони земельного податку

Протистояння навколо масштабної забудови столичних територій знову привернуло увагу правоохоронних органів. Офіс Генерального прокурора офіційно повідомив про успішне стягнення майже 132 мільйонів гривень несплаченого...

295 мільйонів на буровій хімії: суд залишив директора «Дрилінг Едвайзер» Тургунова без паспортів через тендерні схеми з «Укргазвидобуванням»

Шевченківський районний суд міста Києва частково задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора у резонансному провадженні щодо розкрадання державних коштів. Директору ТОВ «Дрилінг Едвайзер» Тимуру Тургунову,...

Схема на мільйони і пенсія заднім числом: як прокурор Сергій Кропива висудив 300 тисяч держвиплат перед арештом від НАБУ

Фігурант корупційної справи "Карфаген", 42-річний прокурор Сергій Кропива через суд домігся перерахунку вислуги років до 25 років 6 місяців 18 днів та призначення пенсії...

«Зелена» енергетика для тіньової каси: БЕБ викрило одеську фірму-однорічку на імпорті сонячних панелей без ПДВ на 589 мільйонів гривень

Державна підтримка відновлювальних джерел енергії та критичної інфраструктури вкотре стає прикриттям для масштабних фінансових махінацій. Бюро економічної безпеки України викрило зухналу схемне ввезення сонячних...

«Без суду та повідомлення про підозру»: Як бізнесмен Ігор Мазепа уникнув відповідальності за смертельну ДТП на Житомирщині

Національній поліції України доведеться надати офіційні пояснення щодо причин закриття кримінального провадження за фактом ДТП зі смертельним наслідком, у якій брав участь власник інвестиційної...

«Оборонні мільйони за кордоном»: ВАКС розпочинає заочний суд над ексдиректором «Спецтехноекспорту» Барбулом у справі про розкрадання 146 мільйонів гривень

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про проведення спеціального судового провадження (заочного суду) щодо колишнього директора державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» Павла Барбула. Разом...

Справа на 150 мільйонів: ВАКС дав м’який запобіжний захід топбанкиру «Сенс Банку» Олега Ступака у скандальній спецоперації «Форрест Гамп»

Антикорупційна феміда знову демонструє м’якість до ключових фігурантів гучних розкрадань. Вищий антикорупційний суд визначив запобіжний захід колишньому голові правління державного «Сенс Банку» Олегу Ступаку,...

Депутат із Маямі: як «слуга народу» В’ячеслав Тютюнник виїхав за системою «Шлях», голосує за Полтаву та заробляє на міських дорогах

Поки українські громадяни щодня долають виклики воєнного часу, окремі представники місцевої влади знайшли для себе ідеальний формат «дистанційного» служіння громаді. Депутат Полтавської міської ради...