3.7 C
Kyiv

Компанії під санкціями РНБО продовжують заробляти мільярди попри обмеження

Станом на середину вересня 2025 року в санкційному списку Ради національної безпеки та оборони України перебувають 197 компаній, але деякі з них продовжують генерувати значні прибутки, незважаючи на обмеження.

Про це свідчать дані платформи Опендатабот.

Лідером за доходами у 2024 році серед санкційних компаній стало ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», що працює під брендом Pin-Up, із виторгом 1,97 млрд грн. Для порівняння, «Високовольтний союз-РЗВА» заробив 71,3 млн грн, «Машзавод» — 56,7 млн грн, «Тисагаз» — 41,1 млн грн, а «Авто-мат» — 19 млн грн.

Понад половина підсанкційних компаній (112) зареєстровані в Києві. В інших регіонах їх значно менше: 17 — в Одеській області, 12 — у Львівській, по 9 — у Чернівецькій та Донецькій областях.

У санкційному списку РНБО знаходяться 197 компаній. Незважаючи на обмеження, деякі з них декларують значні прибутки. Лідером стала «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (Pin-Up) із доходом 1,97 млрд грн у 2024 році. qkhiqthidzxixxant

Найчастіше санкції застосовуються до компаній із секторів оптової торгівлі (31%), будівництва (9,6%), інформаційних послуг і медіавиробництва (по 4,1%) та організації азартних ігор (3,6%).

У санкційному списку РНБО знаходяться 197 компаній. Незважаючи на обмеження, деякі з них декларують значні прибутки. Лідером стала «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (Pin-Up) із доходом 1,97 млрд грн у 2024 році.

Більшість компаній (123, або 62%) потрапили до санкційного списку у 2024 році. Для порівняння, у 2021 році до списку додали 38 компаній, у 2022 — 20, у 2023 — 11, а у 2025 — лише 5.

У санкційному списку РНБО знаходяться 197 компаній. Незважаючи на обмеження, деякі з них декларують значні прибутки. Лідером стала «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (Pin-Up) із доходом 1,97 млрд грн у 2024 році.

Обмеження для 103 компаній діятимуть до 2027 року, для 10 — до 2026 року, для 40 — до 2034 року. Безстрокові санкції застосовані до 28 підприємств, а для семи обмеження встановлені до 2073 року.

Водночас санкційний список поступово зменшується: 32 компанії повністю виключено з переліку, а для 217 санкції припинилися після завершення строку. Серед колишніх фігурантів найбільший дохід у 2024 році отримала компанія М.С.Л. — понад 310 млн грн, «Інтерімп» — 95,5 млн грн, «Патріот» — понад 43 млн грн.

Факт отримання мільярдних прибутків підсанкційними компаніями викликає запитання щодо ефективності обмежень і потребує додаткової уваги з боку правоохоронних органів.

Більше матеріалів

Фінансова пастка Олександра Орловського: як Financial Freedom Academy «заробляла» на тисячах інвесторів

Олександр Орловський, засновник так званої «Financial Freedom Academy» (FFA), опинився в центрі гучного скандалу. За даними, отриманими від ошуканих вкладників, навколо діяльності академії було...

Подвійний кримінальний фігурант на чолі АМКУ: чому Павло Кириленко продовжує регулювати ринок пального

Поки правоохоронні органи завершують розслідування справ проти голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка, сам чиновник продовжує виконувати свої обов’язки. Ситуація набуває ознак абсурду:...

S.T.A.L.K.E.R. 2: Між патріотичним брендом та офшорними фінансовими потоками

Успіх гри S.T.A.L.K.E.R. 2 супроводжується публічним образом «виключно вітчизняного продукту», що символізує українську стійкість. Проте, за медійним фасадом криється складна міжнародна корпоративна структура, яка...

Від СІЗО до депутатського крісла: САП ініціює арешт нардепа Юрченка через саботаж судових засідань

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вичерпала ліміт терпіння щодо народного депутата Олександра Юрченка. 21 квітня прокурори звернулися до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із клопотанням про...

Чи є у дронового бізнесу «дах»?: як Олексій Бабенко збудував мережу зв’язків із правоохоронцями, суддями та люстрованими посадовцями

Після початку повномасштабного російського вторгнення багато українців, які раніше були далекі від військових справ, спрямували свої зусилля на підтримку Збройних Сил України. Це стосується...

Київ під «тіньовим контролем»: як Віталій Кличко, Артур Палатний та Денис Комарницький формують правила гри у столиці

Столиця України залишається головним політичним та фінансовим вузлом держави. Напередодні потенційних виборів 2026 року боротьба за контроль над Києвом загострюється, що супроводжується зростанням тиску...

Провал відбудови: як урядова бюрократія змусила повернути до бюджету 343 мільйони гривень, призначених на школи та укриття

У 2025 році держава продемонструвала неспроможність ефективно розподілити ресурси на відновлення громад. У результаті 343 мільйони гривень, виділені на критично важливі об'єкти, не були...

Благодійність чи «дах»: чому посадовці Хмельниччини демонструють зв’язки з власником мережі «офісів»?

У публічному просторі Хмельниччини дедалі частіше з’являються факти, що вказують на тісну комунікацію між представниками влади, правоохоронних органів та бізнесменами, чия діяльність пов’язана з...

Вілла за €4 млн та паспорт Кіпру: суддя Ярослав Головачов «зачищає» мережу від згадок про свої статки

Після того, як у медіа з’явилися розслідування щодо придбання заступником голови Апеляційного суду міста Києва Ярославом Головачовим елітної нерухомості на Кіпрі, інтернет-простір охопила хвиля...

Паливний бізнес та посада в ТЦК: конфлікт інтересів у родині братів Двірків

Андрій Двірко, який обіймає посаду начальника групи документального забезпечення Бориспільського районного ТЦК та СП, поєднує військову службу з управлінням приватним бізнесом. Він є єдиним...