Кейс «Укрінбанку», який був визнаний неплатоспроможним у 2015 році, є унікальним і прецедентним випадком у банківській сфері України. Тому що шляхом нескладних юридичних маніпуляцій, які дозволили звернутися до судів, власник банку Володимир Клименко зміг скасувати рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможним, вивівши таким чином фінансову установу з-під контролю Фонду гарантування вкладів.
Останнє судове рішення у справі «Укрінбанку», яка тягнеться з 2016 року, було ухвалене в листопаді 2024 року. Тоді палата з розгляду справ про банкрутство Конституційного господарського суду в складі Верховного суду України ухвалила рішення, що підтверджує законність порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою стосовно ПАТ «Укрінком», яке є правонаступником «Укрінбанку».
Власне, судові справи з приводу визнання «Укрінбанку» неплатоспроможним тягнуться з моменту ухвалення цього рішення Нацбанком. Судова історія надзвичайно заплутана, відбулося чимало судових засідань, у яких навіть підготовленій людині розібратися дуже складно. Згадане вище рішення – останнє і, схоже, власник «Укрінбанку» Володимир Клименко таки обійшов Нацбанк і державу Україну.
Якщо відкинути юридичні складності, то суть зводиться до наступного. У 2015 році НБУ визнає «Укрінбанк» неплатоспроможним і відкликає його ліцензію. Фонд гарантування вкладів виплачує вкладникам 1,8 мільярда гривень, оскільки банк перебуває на стадії ліквідації і, звичайно ж, грошей на виплату у нього немає.
Але після того, як борги вкладникам були виплачені, раптово виявляється, що акціонери банку з рішенням НБУ не згодні і почали процедуру його оскарження. Паралельно з цим юридична особа, Приватне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», яке перебуває на стадії ліквідації, змінює своє найменування на «Укрінком» і вид діяльності – «інші види грошового посередництва». Цей вид діяльності не вимагає банківської ліцензії, яку в «Укрінбанку» відібрали.
Після змін у реєстраційних даних вже нова юрособа, «Укрінком», заявила, що є правонаступником ліквідованого «Укрінбанку», і почала оскаржувати рішення Нацбанку про визнання його неплатоспроможним. Така, на перший погляд, абсурдна поведінка власників банку була цілком логічною: після того, як ФГВВ виплатив основні борги, нова юрособа повернула собі контроль над активами банку, які повинні були бути продані Фондом гарантування вкладів в рахунок погашення виплачених 1,8 мільярда гривень. «Укрінком» заблокував Фонду гарантування вкладів доступ до ресурсів «Укрінбанку», заявивши, що тепер він, як правонаступник, розпоряджається всім майном.
Звісно, були суди, які тривали дуже довго, причому шальки терезів схилялася то в один, то в інший бік. Але поки ці суди йшли, ФГВУ не міг розпоряджатися майном банку, а «Укрінком» почав процедуру контрольованого банкрутства. І от тут і криється вся суть: якщо банкротом визнається банк, то в силу вступає процедура ліквідації, при якій існують так звані черги погашення зобов’язань. Вони суворо регламентовані і, що дуже важливо для вкладників, – їхнє право на отримання своїх грошей є одним із пріоритетних. І контролюють цю процедуру ФГВУ і Нацбанк. Для цього, зокрема, реалізується майно ліквідованого банку і стягуються всі борги з його контрагентів.
У випадку ж з «Укрінкомом», в який перетворили «Укрінбанк», процедура банкрутства відбувається за загальними правилами. Що і підтвердив своїм рішенням суд у листопаді цього року. І саме цього й домагався власник «Укрінкому» Володимир Клименко: тепер виплата заборгованості не регламентується жодним чином, і всі активи «Укрінбанку», які ще залишилися після того, як ФГВУ був усунутий від контролю над ними, будуть розподілені в ручному режимі. Для цього кредитор просто звертається в суд, який виносить рішення у кожному конкретному випадку, і воно направляється на виконання. Процедура це проста і швидка, особливо, якщо боржник (у нашому випадку «Укрінбанк») не заперечує. А коли треба – він якраз не заперечує. Таким чином вийшло, що від активів «Укрінбанку» вже майже нічого не залишилося. Правонаступник «Укрінбанку», ПАТ «Укрунком» – у збитках.
Хоча формально активи ПАТ «Укрінком» перевищують його зобов’язання і становлять, згідно з його звітністю, 2 226 015 000 гривень, що має покрити борги в 2 175 162 000 гривень, ці цифри навряд чи відповідають дійсності. Тому що аудиту ніхто не проводив, а це підрахунки самого ПАТ «Укрінком». Але навіть якщо їм повірити, то залишається ще 1,8 мільярда гривень, виплачених Фондом гарантування вкладів за свій рахунок, і ще три мільярди гривень заборгованості, які залишилися непогашеними.
Така суть всього, що відбувалося навколо «Укрінбанку». Його власник, яким є Володимир Олександрович Клименко, скористався тим правовим хаосом, який твориться в судовій системі України, і домігся того, що ФГВУ усунули від управління активами «Укрінбанку». Хоча цей фокус і обійшовся державі майже в п’ять мільярдів гривень, з формальної точки зору до пана Клименка не придерешся.
Заради справедливості варто визнати, що на якомусь етапі правоохоронна система України спробувала притягти його до кримінальної відповідальності. У 2017 році Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу №12016100000000789 за ч. 4 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ст. 14 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – зловживання службовим положенням, підробка документів, шахрайство і привласнення майна в особливо великих розмірах, що складається з великої кількості епізодів. Але в основному їх суть зводиться до того, що з банку виводилися різними способами гроші.
А тепер порівняйте цей витяг з рішення суду про інкриміноване Клименку діяння з офіційною біографією Володимира Клименка. Цікаво, правда?
Однак, як і слід було очікувати, кримінальна справа застрягла в надрах судової системи – останнє засідання по ній відбулося ще в 2021 році, причому у відомому на весь світ своїми «справедливими» рішеннями Печерському суді столиці. Це було абсолютно «прохідне» засідання з приводу арешту майна банку, причому прокурор просить у суду відкликати своє ж прохання, що суд і робить. Але після нього засідань не було, що вказує на те, що справа явно зайшла в глухий кут і розвалилася. Так що результат трішки передбачуваний.
Тим часом, використовуючи вже згадане рішення суду, в якому за «Укрінкомом» визнали право на загальну процедуру банкрутства, Володимир Клименко перейшов у наступ – він почав погрожувати виданням, які публікують матеріали, що розповідають про його роль у банкрутстві «Укрінбанку». Формально, звісно, він правий – кримінальна справа за фактом шахрайства і виводу коштів з «Укрінбанку» розвалилася, вироку немає і не передбачається, а вища судова інстанція підтвердила право «Укрінкому» розпоряджатися майном «Укрінбанку».
Те, що держава Україна та її громадяни в результаті постраждали на п’ять мільярдів гривень, – факт. Але факт цей офіційно у вину пану Клименку не поставлений. І можна майже зі стовідсотковою ймовірністю стверджувати, що і не буде поставлений. Тим більше, що офіційно в «Укрінкомі» заявляють, що «з усіма боргами розрахуються». Ось тільки питання – як? Але цю тему пан Клименко обходить делікатним мовчанням.
