Столичний метрополітен знову в епіцентрі корупційного скандалу. КП «Київський метрополітен» успішно провело мільйонну закупівлю, віддавши перевагу сумнівній закордонній структурі з очевидним російським душком. Замість того, щоб підтримати конкурентні пропозиції з нижчою ціною, комунальники замовили гідравлічний прес для колісних пар на загальну суму понад 50 мільйонів гривень у словацької компанії, керівництво якої безпосередньо пов’язане з країною-агресором.
Золотий прес для метро: деталі скандальної закупівлі
Згідно з даними системи Prozorro, 13 жовтня 2026 року КП «Київський метрополітен» уклало угоду з компанією EuroTechService s.r.o. (Словаччина) на постачання гідравлічного преса для колісних пар WNG300 італійського виробництва (Officine Meccaniche ВВМ S.p.A). Вартість контракту становить 935 тисяч євро, або 50,16 мільйона гривень без ПДВ.
Умови договору виглядають надзвичайно щедрими для постачальника:
Авансовий платіж становить аж 70% від загальної суми.
Ще 20% обіцяють перерахувати після поставки товару.
Решту 10% — після пусконалагодження, випробувань і навчання персоналу.
Обладнання мають привезти на умовах DAP до кінця 2027 року.
Як відсікали дешевші пропозиції
Аби мільйонний контракт гарантовано дістався потрібній фірмі, замовник ретельно підійшов до відсіювання конкурентів, які пропонували товар дешевше приблизно на 6%:
ТОВ «ФПК «Ресурсгруп» пропонувало аналогічний прес китайського виробництва за 46,90 млн грн. Проте метрополітен чіплявся до кожної коми у технічних специфікаціях, звернувся по розбіжності до заводу-виробника і згодом відхилив учасника за «надання недостовірної інформації».
Компанія OksichemK s.r.o. (Чехія) пропонувала німецьке обладнання за 47,00 млн грн, але її викинули з торгів через нібито відсутність електронних підписів на довідках та дрібні бюрократичні похибки у документації.
Словацька обгортка та російські вуха у керівництві
Коли ж на арену вийшла словацька компанія-переможець EuroTechService s.r.o., створена у 2019 році (яка до цього ніколи не отримувала держпідрядів в Україні і чий профіль на сайті взагалі стосується санації трубопроводів), питання «професійності» чомусь відпали самі собою. І дарма, адже відкриті реєстри розкривають дуже цікаві деталі:
Формальним єдиним власником компанії вказаний громадянин України Сергій Арент (родом із Луцька, мешканець Бучі), який в Україні володіє фірмою «Антарес СВ» та різноманітними громадськими організаціями.
Проте у статутних документах чітко зазначено, що керівниками товариства є дві особи: сам Арент та… Марина Клочкова, яка мешкає в Російській Федерації. А першим керівником компанії взагалі був такий собі Манучехр Бурханов із Братислави.
Виходить класична корупційна схема: під час повномасштабної війни державне комунальне підприємство столиці перераховує мільйони гривень (із яких 70% — аванс!) закордонній прокладці, в управлінні якої офіційно сидять громадяни держави-агресора. Ані СБУ, ані профільні міністерства чомусь не помічають, як під носом у киян фінансуються структури з російським зв’язком.
