Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук продовжує систематично отримувати дивіденди від діяльності компанії, яка надає платні послуги підприємствам та установам, що перебувають під безпосереднім контролем його ж відомства. При цьому НАЗК фактично ігнорує звернення представників медіа щодо розслідування цієї ймовірної корупційної схеми.
Про це йдеться у розслідуванні видання «Телеграф», автори якого виявили ознаки системного конфлікту інтересів та зіткнулися з відвертим бюрократичним опором з боку антикорупційного регулятора.
У епіцентрі розслідування опинився Сергій Ткачук. Обіймаючи посаду керівника центрального органу виконавчої влади, він паралельно володіє часткою в ТОВ «ЮКК “ПАРТНЕРЫ-2014″». Спеціалізація цієї юридичної фірми — надання платних консалтингових послуг бюджетним організаціям та комунальним установам у різних куточках України. Суперечливість ситуації полягає в тому, що саме Держпродспоживслужба під керівництвом Ткачука наділена повноваженнями перевіряти ці заклади, регулювати їхню діяльність та накладати фінансові санкції. Відповідно до декларації посадовця за 2025 рік, він отримав 800 тисяч гривень дивідендів від цієї компанії, що прямо підтверджує його фінансову зацікавленість у доходах фірми, яка співпрацює з підконтрольними йому об’єктами.
Журналісти «Телеграфу» двічі зверталися до Національного агентства з питань запобігання корупції, аби отримати офіційне роз’яснення щодо цієї ситуації. У першому запиті медійники просили перевірити наявність конфлікту інтересів та з’ясувати, чи здійснюється моніторинг способу життя Сергія Ткачука. У відомстві відповіли, що подібна інформація не підпадає під критерії «задокументованості» та «відображеності», а перевірка способу життя посадовця на той момент взагалі не проводилася.
Не отримавши конкретики, редакція надіслала повторний запит із іншим акцентом. Цього разу журналісти просили роз’яснити правову позицію НАЗК: чи нівелює конфлікт інтересів передача корпоративних прав в управління іншим особам, і чи мають враховуватися виплачені дивіденди та пул контрагентів фірми при оцінці доброчесності посадової особи. Проте агентство знову ухилилося від прямої відповіді. У надісланому листі НАЗК зазначило, що закон не зобов’язує відомство готувати відповіді на питання, які сформульовані у формі «чи вважає…» або «чи планує…», відтак норми Закону «Про доступ до публічної інформації» на такі листи не поширюються.
Таким чином, антикорупційний орган фактично розписався у тому, що не проводив жодного аналізу діяльності очільника Держпродспоживслужби. НАЗК не надало жодної правової оцінки факту поєднання державної служби високого рангу із отриманням прибутків від бізнесу, що обслуговує підконтрольні йому структури. Замість реального розслідування регулятор надіслав стандартні процесуальні відписки, залишивши питання дотримання Ткачуком антикорупційного законодавства відкритим. Наразі підтверджено лише сам факт отримання чиновником дивідендів, тоді як належна оцінка його дій з боку держави досі відсутня.
