Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього народного депутата та власника фінансово-промислової групи «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго. Бізнесмена звинувачують в організації масштабного підкупу керівництва та суддів Верховного Суду з метою ухвалення вигідного рішення у тривалій господарській суперечці.
Предмет суперечки: мільярдний контроль над Полтавським ГЗК
Епіцентром корупційної схеми став конфлікт навколо 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), які компанія Жеваго придбала ще у 2002 році. Через 18 років колишні акціонери спробували оскаржити цю угоду. Хоча суд першої інстанції став на бік бізнесмена, у 2022 році апеляційний господарський суд скасував це рішення та визнав договір купівлі-продажу недійсним.
Намагаючись уникнути втрати стратегічного промислового активу, олігарх вирішив діяти протизаконними методами:
-
Березень–квітень 2023 року: Жеваго через довіреного пособника передав неправомірну вигоду у розмірі 2,7 мільйона доларів США адвокату, який представляв так званий кримінальний «бек-офіс» всередині Верховного Суду. Ці кошти призначалися для фінансування лояльного рішення суддів Великої палати ВС.
-
15 травня 2023 року: антикорупційні органи затримали адвоката-посередника та чинного голову Верховного Суду Всеволода Князєва безпосередньо під час передачі другого грошового траншу в обсязі 450 тисяч доларів.
Хронологія розслідування та розширення кола фігурантів
Офіційну підозру Жеваго виписали у липні 2023 року, а посереднику в передачі коштів — у вересні 2025 року. Оскільки головний фігурант перебуває за межами України, 15 жовтня 2025 року Апеляційна палата ВАКС дала зелене світло для проведення спеціального (заочного) досудового розслідування. Того ж місяця слідчі дії щодо ключових організаторів завершили.
У травні 2026 року матеріали щодо посередника пішли до суду. Паралельно з цим НАБУ і САП суттєво розширили коло підозрюваних у цьому провадженні, оголосивши підозри ще трьом чинним суддям Верховного Суду та одному судді у відставці.
Важливим етапом стало 8 червня 2026 року: колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв пішов на угоду про визнання винуватості й був засуджений до 5 років реального позбавлення волі з повною конфіскацією належних йому коштів та майна.
Супутні проблеми бізнес-імперії Жеваго
Судовий процес щодо підкупу суддів розгортається на тлі інших серйозних проблем олігарха, які накопичувалися роками:
-
Крах банку «Фінанси та Кредит»: НБУ визнав установу неплатоспроможною у 2015 році, зафіксувавши збитки на рівні 21 мільярда гривень. Фонд гарантування вкладів наразі вимагає через суд стягнути з ексвласника 46 мільярдів гривень для компенсації нанесеної шкоди, а Північний апеляційний господарський суд нещодавно підтвердив законність арешту українських активів бізнесмена.
-
Примусове управління та екстрадиція: АРМА проводить конкурсний відбір управителів для заарештованого майна Жеваго. Сам мільярдер, якого наприкінці 2022 року затримували на французькому курорті Куршевель, продовжує переховуватися у Франції — місцева судова система вже двічі відмовила українській стороні в його видачі за епізодами банківських розтрат.
Оскільки в Україні законодавчо врегульовано механізм спеціального судового розгляду ($in absentia$), розгляд справи про хабар Верховного Суду здійснюватиметься у Вищому антикорупційному суді без фізичної присутності Костянтина Жеваго на лаві підсудних. За інкримінованою статтею (ч. 4 ст. 369 КК України) йому загрожує до 10 років ув’язнення.
