Ця неймовірна історія нагадує сценарій голлівудського блокбастера, проте є абсолютно реальним і показовим кейсом про те, як працюють сучасні блокчейн-розслідування, глобальна кіберзлочинність та невідворотність міжнародного правосуддя. Поки світ намагається захистити цифрові активи, окремі «умільці» заробляють мільйони на системних вразливостях, вимагають викуп під виглядом «благородства», а згодом намагаються втекти від правоохоронців, змінюючи прізвища за лічені години.
Суть масштабу: як зламали міст Nomad на 190 мільйонів
Усе розпочалося у серпні 2022 року, коли у популярному криптомосту Nomad (платформі для переказу криптовалюти між різними блокчейнами) виявили фатальну помилку в програмному коді. Система містила діру, яка дозволяла буквально з повітря випускати токени без будь-якого фінансового забезпечення.
За версією американських прокурорів, громадянин Ізраїлю та Росії Олександр Гуревич виявив цю вразливість першим і встиг вивести близько 2,89 мільйона доларів у криптовалюті. Щойно транзакція пройшла, спрацював ефект «цифрового натовпу»: десятки інших користувачів у всьому світі просто скопіювали його дії, підставили власні гаманці та почали масово виводити залишки. Загалом у результаті цього грандіозного злому міст втратив астрономічну суму — приблизно 190 мільйонів доларів.
Шахрайські торги та «благородство» під вигаданим ім’ям
Найбільш зухвала і водночас кумедна частина цієї кібердрами розгорнулася одразу після пограбування. Гуревич під вигаданим ім’ям вийшов на зв’язок у Telegram із технічним директором Nomad:
Він цинічно зізнався, що шукав вразливості «по-аматорськи», вибачився за злам і навіть демонстративно повернув крихту від вкраденого — близько 162 тисяч доларів.
Після цього хакер розпочав цивілізовані торги. Компанія пропонувала йому стандартну і чесну винагороду як «етичному хакеру» (10%), натомість він нахабно вимагав 500 тисяч доларів, пообіцяв «порадитися з юристом» і остаточно зник із радарів.
Арешт, зміна прізвища за добу та екстрадиція
У серпні 2023 року федеральний суд у Каліфорнії офіційно висунув Гуревичу обвинувачення за вісьмома тяжкими пунктами (включно з масштабним відмиванням грошей, за що йому загрожує до 20 років за ґратами). У грудні 2024-го Сполучені Штати звернулися до Ізраїлю з офіційним запитом про екстрадицію. Захист кіберзлочинця намагався доводити абсурдне: нібито він нічого не зламував, а просто скористався функціоналом, який сама система дозволяла виконувати. Проте Верховний суд Ізраїлю чітко розставив пріоритети, зазначивши, що несанкціонований доступ до чужих грошей — це чіткий злочин, навіть якщо система містила діри в коді.
Розуміючи повну неминучість видачі американському правосуддю, звинувачений пішов на відчайдушні та комічні кроки:
29 квітня 2025 року він офіційно змінив прізвище і перетворився на «Олександра Блока».
Всього за добу (30 квітня) він дивним чином отримав новий паспорт прямо в аеропорту.
Проте вже 1 травня його жорстко заарештували на тому ж місці, коли він розраховував сісти на рейс до Росії.
29 жовтня ізраїльська влада остаточно видала хакера Сполученим Штатам.
Головні висновки гучного кейсу
Ця історія є наочним уроком для двох світів — кримінального та цифрового:
Ілюзія запасних аеродромів: Друге громадянство, розкішні статки та новенькі документи, отримані на нове прізвище за добу, абсолютно не рятують від ордерів Мін’юсту США і не скасовують невідворотності екстрадиції.
Незворотність блокчейну: Три роки тиші у бігах не були справжньою свободою — це був час, за який американські слідчі добудували доказовий ланцюжок до самого кінця. Прізвище у паспорті можна змінити за день, але криптовалютний гаманець і транзакції у публічному реєстрі не перепише жоден хакер.
