У місті Нетішин, розташованому поруч із Хмельницькою АЕС, роками затягували облаштування укриття для дітей у місцевому академічному ліцеї. Попри готову проєктну документацію вартістю 9 млн грн, влада скоротила кошторис удвічі, а згодом оголосила новий тендер на ті самі роботи. У цей час школярі залишалися без належного захисту, тоді як кошти витрачалися на бруківку та сумнівні закупівлі дронів.
Про це повідомляє СтопКор.
Нетішин і загроза: чому укриття — це критично
Нетішин — місто-супутник Хмельницької атомної електростанції, стратегічного об’єкта, який може стати мішенню російських обстрілів. У таких умовах облаштування якісних укриттів для дітей є не просто обов’язком, а питанням виживання. Проте в Нетішинському академічному ліцеї процес створення укриття затягнувся на роки через рішення місцевих посадовців, які не вважали це пріоритетом.
Початок: проєкт був, фінансування — ні
У 2022 році директорка ліцею Таміла Соболик звернулася до управління капітального будівництва (УКБ) Нетішинської міськради з проханням облаштувати укриття. Для цього в підвалі школи був старий тир, а проєктна документація вже була готова.
«Я доповіла орієнтовно на 10 мільйонів, як я володіла… Пізніше, коли ми подавали на вимогу документацію, мені сказали, що вона десь орієнтовно 4 мільйони 900 тисяч», — розповіла Соболик.
Проєктанти оцінили роботи в 9–10 млн грн, але місцева влада вирішила «оптимізувати» витрати, скоротивши кошторис до 4,5 млн грн. У результаті тендер оголосили із затримкою, а старт робіт відклали майже на рік.
Логіка влади: «Не думали, що діти будуть там довго»
Секретар міськради та в.о. міського голови Іван Романюк пояснив, чому укриття спершу вирішили зробити дешевшим:
«З самого початку робили якомога дешевше, спрощували процедуру… Потім зрозуміли, що діти будуть перебувати довше, ніж 20–30 хвилин», — зазначив він.
Це свідчить, що рішення ухвалювали без урахування реальних потреб дітей і тривалості повітряних тривог у воєнний час.
Новий тендер на ті самі роботи
У серпні 2023 року оголосили тендер на облаштування укриття за 4,5 млн грн із терміном виконання до жовтня. Проте роботи затяглися: укладалися додаткові угоди, змінювалися строки, і зрештою з’явився новий тендер — на 4,8 млн грн, із тими ж завданнями.
«Я була негативно вражена. Те, що я почула, що чотири мільйони… — це неможливо зробити на таку площу з урахуванням вимог для сучасних дітей», — наголосила Таміла Соболик.
Мовчання УКБ
Начальник управління капітального будівництва Ярослав Петрук уникав пояснень, чому одразу не передбачили повноцінне фінансування. Під запис коментувати відмовився, а в неформальній розмові лише зазначив, що було багато «чинників», і запитав: «А ви бачили це укриття?».
Розслідувачі «СтопКору» укриття бачили. Це сучасне сховище з медичним кабінетом, розмальованими дітьми стінами, інклюзивними підйомниками, вентиляцією та освітленням. Але на його завершення знадобилося два роки.
Затягування призвело до здорожчання
Зволікання з проєктом спричинило зростання витрат. Директорка ліцею розповіла, як ціни змінювалися:
«Вересень і грудень — це різні ціни. Якщо вони не закупили обладнання — воно буде дорожче. Я постійно вела переписку — мінімум 10 листів», — зазначила Соболик.
Витрати на бруківку та сумнівні закупівлі
Поки укриття залишалося недобудованим, у 2023 році Нетішинська міськрада витратила 1,5 млн грн на бруківку. Крім того, міського голову Олександра Супрунюка підозрюють у службовій недбалості через закупівлю дронів із завищеними цінами на комплектуючі, що стало предметом слідства.
Хто винен?
Історія з укриттям у Нетішинському академічному ліцеї ілюструє, як управлінські рішення місцевої влади можуть ігнорувати безпеку дітей. Каденція Олександра Супрунюка, за якої створено УКБ, позначена провалом цього проєкту на початковому етапі.
«Це керівництво міста. Йому треба було зайняти позицію й підтримати керівників на першому етапі», — підсумувала Таміла Соболик.
Висновки
Кілька років затримки, ті ж витрати, але без своєчасного захисту для дітей — це результат свідомих управлінських рішень Нетішинської влади. Поки кошти йшли на бруківку та сумнівні закупівлі, безпека школярів залишалася другорядною. Ця історія не лише про укриття, а про пріоритети та відповідальність посадовців. Вона потребує уваги антикорупційних органів, щоб унеможливити подібне в майбутньому та забезпечити належний захист для дітей у стратегічно важливому місті.
