Улітку 2022 року правоохоронці викрили в Україні видобувний холдинг, який, за версією слідства, належав громадянину РФ і роками фінансував російську агресію з прибутків від українських копалин. Власника «Юніграну» — росіянина Ігоря Наумця — у 2023 році внесли до санкційного списку РНБО. Утім, його майно перейшло до схематозника Сергія Шапрана.
Після набуття чинності рішенням ВАКС щодо конфіскації майна в процес мав вступити Фонд державного майна України (ФДМУ), який організовує продаж конфіскованих активів на відкритому аукціоні, а отримані кошти мали спрямувати до державного бюджету — теоретично, на відбудову країни. У випадку активів «Юніграну» ця процедура забуксувала на ключовому етапі.
Санкції РНБО проти Ігоря Наумця, його кіпрських структур та радниці-громадянки Британії Олени Калпи були введені ще навесні 2023 року. Проте Мін’юст вчасно не подав позов про конфіскацію активів холдингу до ВАКС. Держава «не проконтролювала збереження заблокованих активів та за півтора року не скористалася механізмом конфіскації бізнесу санкціонованого підприємця».
Менеджер частини компаній Наумця Володимир Соцков та бізнесмен Сергій Шапран створили компанії-«дублікати»: «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та «Юні Стоун Плент», — які через посередницькі фірми «Мартен Локс» та «Енкрос» цілком «законно» перекупили виробничі активи холдингу. У результаті арешт, накладений слідством, юридично залишився лише на старих, уже спорожнілих юридичних особах «Юніграну» — а не на самому майні: кар’єрах, техніці, заводах тротуарної плитки, сотнях вагонів і гектарах землі. Спецдозволи ж переоформили на «нові» структури.
Суди тим часом неодноразово і накладали, і знімали арешти з конкретних активів — що додатково створювало юридичний хаос і вікна можливостей для виведення майна.
Фігуранти схеми вивели з-під контролю держави й залізничні вагони «Юніграну», придбані свого часу за кошти європейського кредиту — тобто фактично «нагрівши» державу ще й на десятки мільйонів гривень понад вартість основних виробничих активів. Улітку 2025 року Шапрану та ще 18 фігурантам оголосили підозри за статтями про легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах і службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки; бізнесмену обрали запобіжний захід — заставу понад 100 млн гривень.
Згодом Шапран вийшов із СІЗО під заставу, яку було зменшено у 20 разів. А вже у січні цього року отримав другу підозру в справі «Юніграну». Новий епізод стосується незаконного відшкодування ПДВ, унаслідок чого з державного бюджету, за версією слідства, було виведено понад 12 млн грн.
Питання конфіскації активів росіян у 2022–2024 роках найімовірніше перебувало у компетенції заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої. Саме вона публічно представляла позицію відомства щодо роботи з підсанкційними активами — зокрема, у червні 2023 року дала вищезгадане інтерв’ю Forbes Ukraine, де прямо обговорювала перспективи й проблеми конфіскації російської власності в Україні.
Під час каденції Мудрої на посаді заступниці міністра справа «Юніграну» пройшла критичну точку — введення санкцій РНБО (весна 2023-го) без своєчасного позову до ВАКС, — що ставить питання щодо ефективності контролю з її боку за виконанням механізму націоналізації. Формально відомство мало достатньо часу: між введенням санкцій і моментом, коли активи холдингу вже фактично перейшли під контроль нових власників, минуло близько півтора року.
У листопаді 2025 року, на тлі корупційного скандалу довкола так званих «плівок Міндіча» та відставки міністра юстиції Германа Галущенка, «Українські новини» повідомляли, що кандидатуру Мудрої розглядали на посаду нового очільника відомства.
Хто така Ірина Мудра і чому її роль у справі «Юніграну» — не випадкова?
Ірина Мудра починала кар’єру як юристка банківського сектору. Вона пройшла через юридичні департаменти «Трансбанку», українського Swedbank, Правекс-Банку, а з 2015 по 2022 рік очолювала юридичну команду державного Ощадбанку — саме там вона вела судову справу банку проти РФ щодо анексії Криму.
З Мін’юсту Мудра у березні 2024 року перейшла на посаду заступниці керівника Офісу президента Андрія Єрмака — за даними джерел «Главкому», свого часу до Мін’юсту вона потрапила саме за його протекцією. На цій посаді, за даними видання, вона відповідає за юридичні питання, безпосередньо займається судовою реформою та процесом призначення суддів.
Її діяльність неодноразово ставала приводом для публічних скандалів. У квітні 2026 року Порошенко звинуватив Мудру в тому, що вона «стоїть за зірваним засіданням» Верховного Суду, яке мало розглядати його позов щодо скасування санкцій, заявивши, що вона намагається впливати на суддів, «які її не чують» — Офіс президента у відповідь назвав ці закиди «більше емоціями, ніж фактами».
Сьогодні, за інформацією медіа, саме Мудра фактично курує не лише добір суддів, а й формування механізмів міжнародної відповідальності Росії — включно з ідеєю спеціального трибуналу та питаннями репараційних компенсацій.
Іншими словами — особа, за каденції якої в Мін’юсті система «не встигла» вчасно конфіскувати мільярд гривень активів холдингу підсанкційного росіянина, нині фактично визначає юридичну стратегію держави щодо відповідальності РФ за збитки від війни в цілому!
У деклараціях Мудрої фігурують 250 тисяч доларів заощаджень у тель-авівському Bank Leumi le-Israel — про це вже писали ЗМІ, зазначаючи, що раніше в деклараціях посадовиці також фігурували кілька квартир у Києві, будинки й земельні ділянки в передмісті столиці та численні депозити в українських та ізраїльських банках.
Серед задекларованого майна — ювелірні прикраси: каблучка Graff з діамантом, годинник Audemars Piguet та золотий браслет Cartier Juste un Clou.
При цьому у листопаді 2025 року медіа повідомляли, що Мудра з’являлася на публічних заходах у вбранні та прикрасах загальною вартістю понад 70 тисяч доларів (близько 3 млн гривень) — серед зафіксованого журналістами одягу й аксесуарів був, зокрема, годинник Audemars Piguet Royal Oak за 25 тис. євро, підвіска Bvlgari, речі Dior і Gucci.
За даними реєстру речових прав на нерухоме майно, чиновниця також володіє квартирами в елітному ЖК «Аристократ» у Києві — комплексі, який будував «Укрбуд» Максима Микитася. Мудра нібито «посприяла скасуванню торгів в АРМА по Укрбуду і активно включилася у вирішення судових питань бізнесмена».
Журналісти-розслідувачі також припускали наявність у самої Мудрої та її матері громадянства Ізраїлю — за даними «Інформатора», який посилається на вже видалену статтю «Народної правди», матір чиновниці начебто понад 10 років проживає в Ізраїлі, а її донька Карина Шатрова веде, за оцінками медіа, «богемне життя» у Флориді, Маямі та на Ібіці.
На доньку, за даними декларацій, був оформлений автомобіль Range Rover Sport (2022 року випуску).
Цивільний чоловік чиновниці Павло Поляруш нині працює в НБУ — начальником управління роботи з проблемними активами, тобто з тим самим класом майна, конфіскацію якого мав забезпечувати Мін’юст під час каденції самої Мудрої.
У 2024 році Поляруш став фігурантом окремого скандалу, коли, керуючи автомобілем Lexus, ймовірно, у стані алкогольного сп’яніння, він ледь не збив військового-добровольця і погрожував йому нагородною зброєю.
Сукупність цих фактів — від чуток про подвійне громадянство і скандалів до прикрас, що не потрапляють у декларації — формує образ посадовиці, чий стиль життя й майновий стан можуть суперечити статусу держслужбовця.
І саме ця особа протягом 2022–2024 років відповідала за юридичний супровід конфіскації активів росіян у Мін’юсті — включно зі справою «Юніграну».
