Вилучення земель НААН під виглядом реформи: хто стоїть за атакою на аграрну науку України

Урядова ініціатива щодо вилучення понад 135 тисяч гектарів земель у Національної академії аграрних наук (НААН) загрожує існуванню аграрної науки в Україні. Журналісти «СтопКору» провели розслідування, відвідавши наукові установи, лабораторії, дослідні станції та ферми, щоб з’ясувати наслідки реформи, яка передбачає передачу земельного банку НААН до ДП «Резерв» із подальшою орендою через Prozorro. Механізми контролю, звітності чи оцінки ефективності цього процесу відсутні, а під загрозою опинилися 300 тисяч гектарів і понад 400 наукових установ.

Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН

У лабораторії Інституту Західного Полісся працює Світлана Петрівна, провідна фахівчиня. Урядовий план передбачає вилучення 85,9% земель інституту, що унеможливить дослідницьку роботу. «Фермери, агрофірми, постачальники звертаються до нас для агрохімічного та фізико-хімічного аналізу ґрунтів. Ми досліджуємо радіонукліди, склад торфу, вологість зерна, білковий склад ріпаку», — зазначає Світлана. Для точних аналізів потрібні власні земельні ділянки, які забезпечують зразки. Вилучення земель загрожує закриттю лабораторії, яка має сертифікацію та довіру партнерів.

Інститут сільського господарства Полісся НААН

Інститут Полісся спеціалізується на дослідженні чорнобильських земель і вирощуванні елітних сортів зернових. Директор Сергій Рижук підкреслює актуальність аналізу ґрунтів у зоні Чорнобиля: «Ми вивчаємо, чи можна вирощувати продукцію на цих землях». Інститут також виробляє молоко: підприємство «Нова перемога» з 100 коровами забезпечує 1000 тонн молока щорічно, але попит від молокозаводів перевищує пропозицію. Через тиск Фонду держмайна інститут уже втратив три дослідні підприємства.

Носівська селекційно-дослідна станція

У Чернігівській області Носівська станція, очолювана Наталією Буняк, спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю та багаторічних трав. Станція є фінансово незалежною, заробляючи від реалізації насіння. У 2023 році вона отримала 10 млн грн доходу, з яких 2 млн пішли на науку, а 5,2 млн — до бюджету (понад 5000 грн податків з гектара). Незважаючи на успіхи, 122 гектари із 234 підлягають вилученню. «Нас звинувачують у неефективності, але ми лідери у селекції», — обурюється Наталія. Про рішення уряд повідомив лише 2 квітня без попередніх консультацій.

Олександрівський науково-практичний центр (Вінниччина)

Центр у Вінницькій області, де працює 100 місцевих жителів, вирощує 200 сортів зернових культур і утримує 2000 голів худоби, зокрема 200 дійних корів. Директорка Олена Воротюк зазначає, що вилучення 2000 гектарів, з яких 1100 — рілля, унеможливить роботу центру. «Без землі ми не зможемо функціонувати», — підкреслює вона. На комітеті Верховної Ради пропонували виключити ефективні установи з переліку вилучення, але рішення досі немає.

Приклад Рихальського

У селі Рихальське (Житомирська область) ДП «Рихальське», раніше частина НААН, після вилучення земель занепало. «Колись це було серйозне господарство, а тепер усе розтягнули», — розповіла місцева жителька. Ексдиректор Сергій Корецький підтвердив: «Люди страйкують через дії Фонду держмайна».

Позиція Фонду держмайна

Фонд повідомив, що у 2022–2023 роках отримав 90 майнових комплексів НААН із 209 тисячами гектарів землі, частина з яких на окупованих територіях. Через брак документації інвентаризація триває. Землі планують здавати в оренду через Prozorro.Продажі, але прозорість торгів і їхні результати не розголошуються.

Висновки

Реформа, яка декларується як «оптимізація», загрожує демонтажем аграрної науки. Вилучення земель унеможливить дослідження, залишить фермерів без якісних сортів, а країну — без аграрного суверенітету. Ігор Гриник, в.о. першого віцепрезидента НААН, наголошує: «Позбавити господарства землі — це залишити їх без засобів для існування». Ситуація вимагає негайної перевірки антикорупційними органами та громадського контролю для захисту стратегічної галузі.