Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ ринок азартних ігор в Україні пережив радикальні зміни: санкції проти…
Прокурорка Новобаварської окружної прокуратури Харкова Луїза Араїківна Карапетян опинилася в центрі скандалу: користувачі соцмереж стверджують,…
Заступник начальника відділу Офісу Генпрокурора Сергій Усенко та його дружина Дар’я Усенко, прокурорка Голосіївської окружної…
Заступник начальника слідчого управління ГУНП у Києві Яків Мельник — одна з найвпливовіших фігур у…
Директор Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів ДПС Антон Замятін у декларації за…
Начальник Територіального управління БЕБ в Одеській області Сергій Мунтян, який з липня 2022 року очолює…