Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
У розпал війни, коли співпраця з агресором мала б означати кінець будь-якого бізнесу в Україні,…
Український бізнесмен Дмитро Коваленко останні роки активно інвестує в аграрний, логістичний та індустріальний сектори України,…
Історія майнових декларацій начальника одного з відділів Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Едуарда Панченка — це…
Директор ДП «Монтажник-Україна» Міністерства оборони України Олександр Дмитрук задекларував величезні готівкові заощадження своєї дружини —…
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Дмитро Сидоренко у листопаді 2024…
Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Олександр…