Навесні 2025 року бізнесвумен Анна Худар, зазнавши тиску на свій бізнес та опинившись у стані неплатоспроможності, звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. 5 червня 2025 року суддя Господарського суду Одеської області Олександр Демешин відкрив провадження.
Здавалося б, процедура банкрутства мала б відбуватися за чіткими нормами закону. Однак суддя Демешин, за даними джерел, почав вести справу з явним ухилом на користь одного з «кредиторів» — ТОВ «Олімп-Фінанс» та пов’язаного з ним Ярослава Сухенка.
Навесні 2025 року бізнес Анни Худар зазнав рейдерського тиску з боку правоохоронців, де очевидними були ознаки фабрикування кримінальних справ саме на користь «Олімп-Фінанс» та Сухенка. Після цього той самий тандем перейшов до тиску вже в господарському процесі.
Суддя Демешин ухвалює протилежні рішення залежно від «потрібності» кредитора. До одних — зухвале ставлення та відмови у визнанні вимог, до «Олімп-Фінанс» та Сухенка — лояльність і швидке задоволення.
Зокрема, Демешин визнав кредиторські вимоги Ярослава Сухенка на 27 млн грн без належних доказів: на підставі документів, які в іншій справі (загальної юрисдикції) визнаються недійсними. Суддю не зупинили ні заперечення Худар, ні відсутність доказів передачі коштів, ні доказів наявності такої суми у Сухенка.
Натомість вимоги іншого кредитора, які сама Худар визнає, підтверджені доказами передачі коштів, свідками та законним походженням грошей — відхилені.
Стандарт доказування в справі став «індивідуальним»: для «потрібних» кредиторів — мінімальний, для інших — максимально жорсткий. Такі дії штучно збільшують борги Худар, завдаючи шкоди іншим кредиторам і порушуючи принципи рівності.
Незалежність судової влади в Україні гарантована Конституцією, але в цій справі очевидні ознаки ручного управління на користь зацікавлених осіб. Суддя Демешин ігнорує факти, докази та логіку, працюючи виключно в інтересах одного боку.
Справа про банкрутство Анни Худар — черговий приклад, коли господарський суд перетворюється на інструмент тиску, а не справедливого правосуддя.
Керівниця Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко використовує службовий вплив та адмінресурс, щоб урятувати рідного брата…
Заступник голови Харківської обласної військової адміністрації Андрій Дорожко, відповідальний за цифровізацію, не декларує спільне проживання…
Олександр Кізляр-молодший (1992 р.н.), син депутата Хмельницької міської ради Олександра Кізляра (у якого НАЗК виявило…
Депутат Одеської міської ради Роман Сеник, представник забороненої ОПЗЖ, який не має офіційних доходів, у…
Історія столичного ринку маршрутних перевезень та земельних рішень у Києві давно перестала бути питанням транспорту…
Богдан Драп’ятий, заступник міністра внутрішніх справ, відповідальний за МРЕО, ДСЦ та РРЦ, перетворив свою посаду…