Пів мільйона доларів, призначених для закупівлі дронів українським військовим, зависли на криптобіржі Qmall, пов’язаній із підприємцем Богданом Прилепою, який проживає в Дубаї та є фігурантом кримінальної справи за шахрайство. Гроші, зібрані волонтерами, так і не дійшли до фронту, залишивши заблоковані акаунти та численні запитання.
Деталі розкриває журналістка СтопКору Марія Винниченко.
Збір коштів і перші проблеми
Торік волонтерська команда зібрала значну суму завдяки підтримці донорів із криптосередовища. Першу партію дронів закупили за $130 000, що допомогло забезпечити підрозділи ЗСУ. Проте під час підготовки до нової закупівлі кошти зависли на платформі Qmall. Донори втратили доступ до своїх гаманців, а запити на виведення грошей залишалися без відповіді.
Військовий Юрій Дворачок пояснює, що кошти надходили як інвестиції від друзів у криптосвіті для розвитку компанії та підтримки армії. «Це не був класичний збір. Люди переказували гроші, щоб ми могли вражати ворога дронами», — розповідає він. Запити від військових варіювалися: від дешевих дронів за $250 до десятків дорогих моделей.
Дворачок, не розбираючись у криптобіржах, звернувся за порадою до знайомих, зокрема до Миколи Удянського, ексспівзасновника Qmall, який не причетний до схеми. Саме так кошти опинилися на Qmall, пов’язаній із Богданом Прилепою.
Спочатку все йшло гладко: за $130 000 закупили першу партію дронів і налагодили виробництво. Але з вересня по грудень 2023 року, коли потрібно було вивести кошти на нову закупівлю, почалися проблеми. «Микола казав: почекай, є питання. У грудні стало ясно, що це серйозно», — згадує Дворачок.
Блокування акаунтів і підозри в шахрайстві
Донори втратили доступ до гаманців, а біржа ігнорувала запити на виведення коштів. Дворачок отримував лише розмиті пояснення. Пізніше з’явилися тривожні чутки про зв’язки Прилепи з російським кримінальним середовищем, що посилило підозри.
Волонтери не встигли вивести гроші, і $500 000 залишилися заблокованими. Це стало ударом для військових і підірвало довіру донорів. Експерти зазначають, що подібні блокування — поширена практика на криптобіржах, коли кошти можуть бути привласнені, якщо клієнти не звертаються по юридичну допомогу.
Компрометуючі зв’язки Прилепи
Розслідування СтопКору отримало фотографії, які підсилили підозри. На знімках Богдан Прилепа позує з чеченськими «блогерами» та бійцем клубу «Ахмат» Рустамом Керімовим. Ще більш резонансними є фото з Сергієм Лалакіним, ватажком «Подольської ОЗГ», пов’язаним із «Солнцевською ОЗГ» та ФСБ РФ. Лалакін, за даними ЗМІ, сприяв звільненню «злодія в законі» Шакро Молодого у 2023 році, що свідчить про його вплив у кримінальному світі.
Ці зв’язки викликають питання: чи не потрапили донорські кошти до рук російського криміналітету?
Юридична оцінка
Юрист Андрій Галич із Prodefence пояснює, що біржі часто блокують кошти, посилаючись на порушення умов, але рідко надають конкретні пояснення. «Біржа заробляє на цьому, привласнюючи кошти тих, хто не звертається по допомогу», — зазначає він. Розблокування можливе лише через офіційні адвокатські запити, але це складний і тривалий процес.
Для військових, таких як Дворачок, це не просто юридична проблема, а шахрайство, яке зірвало закупівлі та підірвало довіру донорів. «Мені довіряли, а тепер спілкування ускладнене», — каже він.
Наслідки та розслідування
Втрата коштів поставила під загрозу не лише конкретний збір, а й використання криптовалюти для допомоги армії. Дворачок, який воює з перших днів війни та створив ДФТГ, зазначає, що блокування рахунків унеможливило оперативне закриття запитів від підрозділів.
Справу розслідує Нацполіція в Києві за ч. 4 ст. 190 ККУ (шахрайство в особливо великих розмірах організованою групою). У центрі — Богдан Прилепа та пов’язані структури, зокрема ТОВ «КЮМОЛ», яке вже фігурувало у справах про наркотики. Співвласник компанії Сергій Гуцу також відомий сумнівними криптопроєктами та зв’язками з громадянами РФ.
Слідчі з’ясовують, куди поділися $500 000, призначені для дронів. СтопКор продовжує стежити за справою.
