Telegram в Україні став одним із головних джерел новин — за даними опитування «Інтерньюз-Україна», його використовують для отримання інформації 72% українців. Водночас саме в цій соцмережі щодня поширюють тисячі повідомлень з обіцянками «легких грошей» від держави, міжнародних організацій чи «урядових програм». Інститут масової інформації (ІМІ) провів експеримент і з’ясував, як працює ця схема.
Користувач підписується на анонімний канал — локальний, новинний чи тематичний. Серед звичайних постів про війну, обстріли чи кримінал раптом з’являється повідомлення: «Ви отримали зарахування на онлайн-рахунок», «+4722 грн — надбавка до пенсії від Пенсійного фонду», «ООН поновлює виплати 10800 грн усім українцям».
Єдина спільна риса таких постів — терміновий заклик перейти за посиланням. Жодних деталей, чому і кому саме дають гроші.
Після кліку користувач потрапляє не на офіційний сайт, а до чат-бота в Telegram. Бот імітує державну установу або «оператора допомоги» і починає «перевірку»: «Ви точно людина?» «Підтвердіть місто проживання» «Ви точно пенсіонер?» «Ви русня?»
Питання часто не мають стосунку до виплат, але створюють психологічний тиск. Кнопки з відповідями ведуть на інші канали або боти. Користувач потрапляє в ланцюжок переадресацій — десятки нових каналів, постійні сповіщення, а обіцяних грошей так і немає.
Експеримент ІМІ показав: за фейковими обіцянками стоїть схема масового залучення аудиторії. Користувача перекидають між ботами та каналами, які таким чином нарощують підписників. Повідомлення про виплати видаляють через кілька годин або добу — їх майже неможливо знайти в історії каналу.
Протягом січня–лютого 2026 року щонайменше п’ять каналів-мільйонників використовували цю схему:
Особливо помітний приклад — канал «Шабля!». До 1 листопада 2025 року він мав 535 тис. підписників і показник залученості (ER) 22,3%. За три місяці (до 1 лютого 2026 року) аудиторія зросла до 1,28 млн, але ER впав до 7,24%. Органічне зростання зазвичай зберігає стабільний рівень взаємодії — тут же різке падіння вказує на накрутку.
Для власників Telegram-каналів кількість підписників — ключовий показник. Вона впливає на ціну рекламних постів. Канал із мільйоном читачів сприймається як «національний ресурс» і може брати вищу ставку.
Рекламодавці часто не перевіряють якість аудиторії. Вони орієнтуються на цифри, а не на реальну залученість чи джерела підписників. Показник ER (залученість) у таких каналах різко падає після накрутки, але це не завжди зупиняє розміщення реклами.
Найбільше такі повідомлення спрямовані на вразливі категорії — пенсіонерів, ВПО, людей, які реально потребують допомоги. Обіцянки виплат від ООН, Пенсійного фонду чи Зеленського використовують людську надію і довіру. Це не шахрайство в класичному розумінні (гроші чи картки не вимагають), але підриває віру в справжні програми допомоги.
ІМІ нагадує: жодна державна чи міжнародна виплата ніколи не здійснюється через Telegram-канали чи ботів. Перевіряти інформацію потрібно лише на офіційних сайтах.
Для захисту від маніпуляцій ІМІ рекомендує користуватися Білим списком медіа та інтерактивною Мапою рекомендованих медіа (спільний проєкт ІМІ та «Детектора медіа»). Це перевірені джерела, які не поширюють фейки, маніпуляції та напівправду.
7 липня «Слідство.Інфо» та Центр протидії корупції (ЦПК) поінформували, що Печерський районний суд міста Києва…
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук продовжує систематично отримувати дивіденди від діяльності компанії, яка надає платні послуги…
Суддя Київського окружного адміністративного суду Руслан Жук вказав у своїй фінансовій звітності нове житло в…
Мешканець Ужгорода Едгар Пересоляк, який є племінником контрабандиста Валерія Пересоляка, прагне працевлаштуватися інспектором митного поста…
Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Анатолій Кузьменко витратив половину свого заробітку за 2025 рік…
Київська компанія ТОВ «Сентуріон Груп», що має зв’язки із чинним головою правління НАК «Нафтогаз України»…