Масштабні антикорупційні розслідування навколо чинного керівництва Національного банку України набувають нових, токсичних обертів. Нещодавні обшуки Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у приміщеннях НБУ та за місцем проживання голови регулятора Андрія Пишного стосуються не лише свіжих епізодів на кшталт «Карпатнафтохіму» чи скандалів із Sense Bank. Головний скелет у шафі топчиновника ховається в період 2014–2020 років, коли Пишний очолював державний «Ощадбанк».
Саме тоді державна фінустанова забезпечила мільйонні преференції офшорам оточення Віктора Януковича, а державний бюджет втратив сотні мільйонів гривень через зухвалі податкові схеми та змогу силовиків.
1. Депозити офшорів Януковича та занижені податки
Упродовж 2013–2016 років державний «Ощадбанк» під керівництвом Пишного активно обслуговував депозитні рахунки та рахунки в цінних паперах цілої низки кіпрських офшорних компаній (серед них — Quickpace Ltd, Sabolung Trading Ltd, Wonderbliss Ltd та інші).
Бенефіціари з минулого: Початково ці структури контролювалися «фінансовими гаманцями» режиму Януковича — Сергієм Арбузовим та Сергієм Курченком, а згодом плавно перейшли під контроль одіозних бізнесменів Павла Фукса й Олександра Онищенка.
Податкова афера: Згідно із законодавством, як податковий агент державний банк був зобов’язаний утримувати 15% податку з доходів нерезидентів при виплаті їм процентів. Проте «Ощадбанк» вирішив «не помічати» норму закону і масово застосовував пільгову ставку — від 0% до 2%.
Під час планової перевірки Державна фіскальна служба (ДФС) встановила, що банк недоплатив до держбюджету 481 млн грн. У березні 2017 року Офіс великих платників податків (ОВПП) ДФС офіційно донарахував «Ощадбанку» 841,5 млн грн разом із штрафними санкціями.
2. Змова з ДФС та ГПУ: як державі «пробачили» 641 мільйон
Щоб уникнути виплати гігантських штрафів, зберегти показники банку та репутацію його топменеджменту, у червні 2017 року було організовано класичну злочинну змову (кримінальне провадження №52025000000000150). До схеми порятунку державного банку залучили ключових силовиків того часу:
Сергій Білан — перший заступник голови ДФС;
Євген Бамбізов — керівник Офісу великих платників податків ДФС;
Костянтин Кулик — одіозний прокурор Генеральної прокуратури України.
Механізм «автоматичного» списання боргу реалізовувався поетапно:
Фіскальний департамент спочатку підготував проєкт рішення про часткове задоволення скарги банку, зменшивши суму боргу до 641,4 млн грн.
Проте прокурор ГПУ Костянтин Кулик «настійно рекомендував» першому заступнику голови ДФС Сергію Білану не підписувати цей документ.
В останній день відведеного законом строку Генеральна прокуратура зухвало вилучила всі матеріали перевірки в межах зовсім іншого кримінального провадження — виключно заради створення штучної затримки.
Через навмисний пропуск законних термінів розгляду скарга «Ощадбанку» була автоматично задоволена на користь фінустанови (згідно з п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України). Держава в одну мить остаточно втратила законне право вимагати понад 641,4 млн грн.
3. Фінал для поплічників та навислий меч над Пишним
Сьогодні правоохоронна система поступово наздоганяє учасників цієї старої схеми:
Сергій Білан у лютому 2025 року отримав офіційну підозру та одразу пішов на угоду зі слідством (вирок суду наразі закритий від громадськості).
Костянтин Кулик у січні 2026 року також отримав підозру. Проте одіозний експрокурор не став чекати правосуддя — він утече за кордон, оголошений у міжнародний розшук і додатково фігурує у справі про державну зраду (ч. 1 ст. 111 КК України).
Проте головні запитання у цій історії залишаються до керівника «Ощадбанку» того періоду Андрія Пишного. Попри те, що минуло чимало років, детективи НАБУ та САП сьогодні наполегливо підіймають старі архіви. Обшуки в НБУ чітко сигналізують: епоха безкарності за багатомільйонні оборудки минулого для топчиновників добігає кінця.
