Українська банківська система ледь не зазнала катастрофічного фінансового удару, який міг коштувати державній скарбниці мільярдів гривень. Господарський суд міста Києва залишив без розгляду скандальний позов офшорної компанії Etrecom Investments Limited (пов’язаної з впливовим агрохолдингом Kernel), яка вимагала солідарно стягнути майже 39 мільйонів доларів США (близько 1,75 мільярда гривень) із кіпрської структури Greatford Limited та націоналізованого державного Sense Bank. Ця шахрайська спроба штучно перекласти приватні борги офшорів на плечі українських платників податків розкрила масштабну змову та пасивність державних юристів.
Як приватний спір двох офшорів намагалися «повісити» на державний банк
Корені цього масштабного скандалу сягають 2021 року, коли дві кіпрські компанії — Etrecom (афілійована з агрохолдингом Kernel) та Greatford (історично пов’язана з колишніми власниками «Альфа-Банку Україна») — уклали низку угод щодо облігацій участі в кредиті (Loan Participation Notes або LPN), випущених нідерландською структурою E.M.I.S. Finance B.V. Тоді Greatford продала Etrecom пакети цінних паперів із умовою їхнього зворотного викупу. Проте згодом викуп не відбувся, і за умовами контрактів інвестори мали чекати погашення паперу аж до 2029 року.
Аби не чекати роками, юристи агрохолдингу вигадали цинічну схему: штучно притягнути до судового процесу в Києві державний Sense Bank як співвідповідача. Стратегія полягала в тому, що у кіпрської Greatford реальних грошей немає, а отже, платити 1,75 мільярда гривень (що становить майже 11% усього капіталу держбанку) довелося б державній установі. Для державного бюджету це означало б критичну пробоїну та необхідність екстреної докапіталізації банку коштом громадян у розпал війни.
Дивна пасивність держбанку та суддівські «збіги»
Особливе обурення у цій історії викликає поведінка юридичної команди самого державного Sense Bank та Міністерства фінансів. Замість жорсткого та активного захисту державних інтересів, чиновники демонстрували дивовижну пасивність. Ба більше, судовий процес вів одіозна суддя Світлана Погрібна (відряджена до Києва з Полтави), яка раніше вже розглядала справи за участю структур Kernel, що створювало очевидний конфлікт інтересів.
Попри те, що законність процесу викликала величезні сумніви, юристи держбанку тривалий час ігнорували це і лише в останній момент формально подали клопотання про відвід. Проте суддя встигла задовольнити власний самовідвід, а вже наступного дня суд оперативно виніс детальне обґрунтоване рішення на користь закриття справи.
Нагадаємо, що незадовго до цього у вищому керівництві Sense Bank стався потужний кадровий злам: після політичних скандалів та розслідувань правоохоронних органів (зокрема під кодовою назвою «Форест Гамп») Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи голові наглядової ради Миколі Гладишенку та голові правління Олексію Ступаку.
Прецедент на мільярди доларів зупинено, але загроза залишається
Хоча Господарський суд Києва зрештою відмовився розглядати спір через відсутність української юрисдикції та наявність заздалегідь укладеного арбітражного застереження в Лондоні, загроза була колосальною. Якби схема агрохолдингу Kernel спрацювала, це створило б смертоносний прецедент: інші власники аналогічних LPN-облігацій (загальний обсяг яких на ринку, за чутками, сягає пів мільярда доларів, зокрема згадують інвесткомпанію ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка) могли б масово піти судитися в українські суди проти державного банку.
Рішення суду врятувало державний бюджет від розграбування, проте бездарна поведінка державних юристів та спроби впливових бізнес-груп нажитися на держбанку під час війни вимагають негайного розслідування правоохоронних органів.
