Українська політично-кримінальна реальність часом нагадує сюрреалістичний роман, де головні герої здатні віртуозно поєднувати статус обвинувачених у розкраданні державних мільйонів із образом респектабельних європейських експертів. Яскравим прикладом цього є Андрій Довбенко — юрист, колишній соратник одіозних бізнесменів і політиканів, який наразі намагається сховатися від українського правосуддя за лаштунками лондонського туману.
Поки одні українці збирають донати на армію, Довбенко у західних медіа раптом перетворився на «провідного експерта у сфері оборони та мілтеху». Проте вітчизняні правоохоронці, НАБУ та Вищий антикорупційний суд добре пам’ятають зовсім інші сторінки його біографії: статус організатора масштабної схеми у «справі шашличків» та роль тіньового «смотрящого» за Міністерством юстиції.
«Справа шашличків»: як ВАКС сказав «досить» адвокатським фокусам
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) останнім часом демонструє залізобетонну рішучість у розгляді так званої «справи шашличків» — масштабного провадження щодо розкрадання заарештованого майна Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) на суму 485 мільйонів гривень.
Свою кулінарну назву справа отримала через цинічний сленг фігурантів: арештовані активи вони між собою називали «шашликом», а їхній незаконний продаж — «смаженням». Головним організатором цієї схеми слідство вважає саме Андрія Довбенка. На лаві підсудних разом із ним опинилися 11 осіб, серед яких ексголова АРМА Антон Янчук та колишній гендиректор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов.
Поки Довбенко відсиджується за кордоном, його адвокати намагалися влаштувати в суді справжній театр абсурду:
-
На засіданні захисники намагалися проігнорувати процес під приводом участі в іншому суді, проте ВАКС миттєво організував відеоконференцію, зірвавши спробу затягнути час.
-
Згодом адвокати засипали суд безкінечними клопотаннями про повернення обвинувального акта прокурору САП.
Колегія суддів ВАКС остаточно дала зрозуміти, що «ліміт на фокуси» вичерпано, відкинувши всі маніпуляції захисту.
Чотири епізоди «дерибану» під прикриттям АРМА
За версією НАБУ та САП, організована група на чолі з Довбенком розробила чіткий механізм штучного заниження вартості майна, яке потрапляло до АРМА, після чого його за безцінь здихували через підконтрольні торги на ДП «СЕТАМ».
У справі фіксуються чотири ключові епізоди:
-
Карбамід: розтрата понад 4,5 тисячі тонн добрив, які належали ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія», проданих у 4–5 разів дешевше за ринок.
-
Пісок: незаконний продаж понад 2,6 тисячі тонн річкового піску на Київщині.
-
Зерно: реалізація тисяч тонн пшениці та соняшника на 92 мільйони нижче ринкової вартості.
-
Земля під «Ашан»: три масштабні земельні ділянки на Одещині продали у 18 разів дешевше за реальну ціну.
Для участі в торгах використовувалися підконтрольні Довбенку юридичні фірми («ЕН ЕНД ДІ», «ЕВРІС» тощо), а фінансові потоки та IP-адреси учасників повністю збігалися з офісами його структур. Сам юрист формально не обіймав жодних посад в АРМА чи СЕТАМ, проте особисто координував кожен крок чиновників.
Тіньовий куратор Мін’юсту та легендарне весілля в Сен-Тропе
Упізнаваність у медіа Довбенко здобув задовго до справи АРМА. Журналістські розслідування неодноразово називали його «найвпливовішою тіньовою фігурою» та неофіційним «куратором» Міністерства юстиції за часів міністра Павла Петренка, де під його наглядом нібито працювали схеми у виконавчій службі та системі реєстраторів. Своє ж кар’єрне становлення він починав ще за часів Януковича, обслуговувавши інтереси «младоолігарха» Сергія Курченка.
Спробу зберегти свій вплив після приходу нової влади у 2019 році через дружбу з тодішнім головою ОП Андріем Богданом остаточно зруйнував гучний скандал: на День Незалежності 2019 року Довбенко відгуляв розкішне весілля в Сен-Тропе, куди замість державних святкувань у Києві завітав сам Богдан.
Лондонський туман проти українського правосуддя
З лютого 2022 року Андрій Довбенко перебуває у Лондоні. З квітня 2023 року він офіційно перебуває у розшуку НАБУ.
Перебуваючи в еміграції, він розгорнув масштабну піар-кампанію, створивши персональний сайт і позиціонуючи себе як «мілтех-експерта» та комунікатора з питань оборони, чиї колонки дивним чином іноді просочувалися навіть до авторитетних західних видань.
Проте ніякий «лондонський глянець» не здатний скасувати український Кримінальний кодекс. Судові процеси у ВАКС набирають обертів, демонструючи, що епоха безкарності для архітекторів масштабних схем добігає кінця.
