Український ринок азартних ігор та державного регулювання знову опинився в епіцентрі скандалу, де турбота про людей із залежністю дивним чином перетинається з кримінальними провадженнями та офшорними тінями. Державне агентство України з регулювання азартних ігор PlayCity уклало договір №21 на розробку Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх, із приватною фірмою «Ескейп».
Договір 7 листопада 2025 року підписала виконувачка обов’язків голови агентства Юлія Зайченко, тоді як з боку виконавця документ підтвердив директор Сергій Ємельянов. Перша дивина впадає в око при звірянні цифр: у системі Prozorro закупівля проходила з очікуваною вартістю 1 785 000 гривень із ПДВ, а в додатку до самого договору чомусь значиться інша сума — 1 155 000 гривень без ПДВ.
Ще більше питань викликає сама фірма «Ескейп». Замість профільної ІТ-компанії з портфоліо державних систем, розробку бази персональних даних людей, які добровільно благають захистити їх від власної лудоманії, доручили підприємству, яке зареєстроване у звичайній квартирі в Харкові на вулиці Дарвіна, працює на 5% єдиного податку і не є платником ПДВ.
При цьому «Ескейп» уже встигла засвітитися в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні. За даними судової ухвали від 27 лютого 2025 року, експертиза поставок для комунального підприємства Харківської облради виявила там систематичне завищення цін: систему відображення інформації купили за 2,65 млн грн замість ринкових 1,74 млн грн із переплатою понад 915 тис. грн, а 120 GPS-трекерів придбали за 441,6 тис. грн замість 171,6 тис. грн, завищивши ціну у два з половиною рази. Загалом лише на двох цих поставках різниця склала майже 1,2 млн гривень — копійку в копійку ту саму суму, яку агентство PlayCity заплатило за реєстр.
Сам контур закупівель колишнього керівництва PlayCity Геннадія Новікова, який прийшов із команди Мінцифри Михайла Федорова та згодом був звільнений Кабміном у серпні 2026 року, виглядає не менш симптоматично. Серед інших угод агентства фігурує контракт із компанією «Сайфер ІТ» на криптографічний захист, яку медіа пов’язують із громадянином РФ Володимиром Патоковим та екснардепом Юрієм Арістовим, а також щедрі підряди на 19 млн грн для ФОП Наталії Пилипенко, чиї родичі працюють у Міноборони.
У суху залишку маємо класичну українську реальність: держава передає списки вразливих громадян, які довірили їй своїми ж заявами, незрозумілій конторі з квартирною пропискою та кримінальним шлейфом завищених кошторисів. І головне питання тут звучить зовсім не в контексті пафосних слоганів про відповідальну гру: хто завтра нестиме персональну відповідальність, якщо ці чутливі дані раптом опиняться на чорному ринку.
