Розкішне життя Віталія Хомутинніка вже давно не вписується у рамки звичних уявлень про доходи державних діячів чи бізнесменів: Монако, елітні яхти, приватні літаки та автопарки преміумкласу. Основна частина його капіталів історично пов’язана з найласішими українськими активами — надрами, нафтою, газом та масштабними об’єктами нерухомості. Пліч-о-пліч із ним роками діє Василь Астіон — колишній депутат Дніпропетровської облради та фактичний керманич Dnipro Agro Group. Попри шлейф гучних скандалів, реальних підозр чи судових вироків фігуранти досі не дочекалися.
Від ТРЦ «Республіка» до дитячого харчування: хронологія сумнівних поглинань
Апетит бізнес-партнерів вражає масштабами. Серед найяскравіших епізодів їхньої діяльності виділяються кілька показових кейсів:
-
ТРЦ «Республіка» за безцінь: Права вимоги за проблемними кредитами банку «Надра», які стартували з позначки у 2,56 млрд грн, зрештою пішли з молотка всього за 777 млн грн. Антимонопольний комітет України офіційно підтвердив змову між учасниками аукціону — компаніями «Солтекс Капітал», «Фінгруп Фактор» та «Толкфін», після чого об’єкт опинився у структурі АТ «ДІЛІДЖЕНС».
-
Хорольський завод дитячого харчування: Після серії жорстких корпоративних конфліктів і силового протистояння стратегічне підприємство у 2018 році відійшло структурі «Дніпроагро» за смішні 25,2 млн грн. Сьогодні кінцевими бенефіціарами заводу, що виробляє харчування для найменших, у реєстрах значаться Василь та Євген Астіони.
-
Нафтовий слід «Укрнафтобуріння»: Розробка Сахалінського родовища та контроль над компанією пов’язували з цілою низкою одіозних осіб, серед яких фігурували структури Хомутинніка, Павла Фукса, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Лише у 2023 році корпоративні права компанії були арештовані та перейшли під управління держави.
Імітація бурхливої діяльності: чому мовчать силовики?
Попри гори паперів, надісланих до правоохоронних органів, державна машина демонструє вражаючу сліпоту. Лише за офіційними матеріалами щодо структур Хомутинніка заявники фіксують 7 заяв, 6 скарг, 20 ухвал слідчих суддів та цілу низку відкритих проваджень у БЕБ, СБУ та прокуратурі. Кабінети слідчих завалені документацією, проте до реальних арештів майна по суті, оголошення підозр та повернення активів державі справа чомусь не доходить.
Залишаються відкритими ключові питання до Офісу генпрокурора, НАБУ, ДБР, СБУ та БЕБ: кого з реальних бенефіціарів допитано, які фінансові потоки перевірено, чи доведено законність походження початкових капіталів і чому після десятків процесуальних рішень суспільство так і не побачило результату?
Коли існує офіційно доведена АМКУ змова довкола «Республіки», багаторічні силові війни за Хорольський завод та прямі арешти корпоративних прав в «Укрнафтобурінні», проблема виходить далеко за межі бізнес-інтересів Хомутинніка та Астіонів. Головне питання постає перед державою: скільки ще судових ухвал і безплідних проваджень потрібно, аби правоохоронна система нарешті почала захищати інтереси країни, а не схеми олігархів?
