Український фінансовий ринок та сфера електронних платежів продовжують залишатися у залаштунках масштабних корупційних та безпекових скандалів, де жага до надприбутків повністю нівелює інтереси національної безпеки під час війни. Міжнародний оператор електронних платежів Fondy, створений Валерією та Володимиром Вагоровськими, опинився в епіцентрі грандіозного розслідування. З’ясувалося, що програмний код та платіжні шлюзи компанії безперешкодно функціонували на російських інтернет-ресурсах, які спеціалізуються на продажу ворожого військового спорядження, прицілів та бойової оптики для російської армії. І це відбувалося вже після того, як Національний банк України офіційно позбавив українського оператора ліцензії через прямі загрози державній безпеці та зв’язки власників із РФ.
Російська військова оптика, платіжні шлюзи Fondy та «кримський слід»
Згідно з результатами масштабного журналістського розслідування видання «ФАКТИ», технічний платіжний скрипт Fondy фіксувався на російському ресурсі opticstrade.ru ще станом на 24 квітня 2025 року. Через цей сайт відкриторівгували нічними лазерними цілевказівниками ЦЛН-1К та іншим військовим обладнанням. Аналогічні інтеграції платіжних інструментів виявили на сторінках із продажем тактичних прицілів Pulsar, військових шломів, елементів бронежилетів, комплектуючих до гранат, а також у магазинах, що здійснювали доставку на тимчасово окуповані території Криму та в так звану «ДНР».
Моніторинговий сервіс Urlscan ще у червні 2023 року фіксував стабільне завантаження скриптів ipsp.js безпосередньо з основного сервера api.fondy.eu, тоді як російський ресурс pipl.io детально інструктував користувачів з РФ, як проводити платежі через Fondy в обхід міжнародних карткових санкцій та обмежень.
Глибинні коріння зв’язків родини Вагоровських із державою-агресором вражають своїми масштабами:
Рідний брат Валерії Вагоровської — Олексій Бондаренко — наразі обіймає посаду очільника російського ТОВ «Системы обслуживания бизнеса» («СОБИ», ІНН 7734717718).
Ще у жовтні 2021 року російське державне «Агентство стратегических инициатив» офіційно взяло на свій супровід комерційний проєкт «Международная платёжная платформа FONDY» під безпосереднім керівництвом Бондаренка, забезпечивши інтеграцію з російськими картами «Мир», системою швидких платежів (СБП) та фіскальними органами РФ.
Відповідно до матеріалів Служби безпеки України, Бондаренко міг орендувати та використовувати програмне забезпечення безпосередньо в українського оператора.
Удар Нацбанку та збереження закордонних активів
В Україні діяльність платіжного сервісу забезпечувало ТОВ «ФК «Елаенс» (ЄДРПОУ 38905834). Проте після викриття загроз нацбезпеці Нацбанк 29 квітня 2024 року виключив компанію з реєстру учасників платіжних систем Visa та Mastercard, а 22 липня остаточно відкликав ліцензію через подання недостовірних документів та сумнівну ділову репутацію бенефіціарів. На той момент на компанію припадало понад 21% від загальної кількості операцій серед непрямих учасників ринку. Хоча Валерія Вагоровська вийшла зі складу бенефіціарів компанії лише у вересні 2024 року, європейський сегмент бізнесу продовжив безперешкодно працювати.
Частина активів, зокрема ірландська Fondy Payments Limited, була продана TBC Bank Group за погодженням з Антимонопольним комітетом. Водночас сама Вагоровська міцно зберегла контроль над британською FONDY LTD (авторизованою у FCA) та австрійською V&A Holding GmbH. Влітку 2026 року в Австрії вдалося успішно скасувати процедуру банкрутства цієї структури, після чого 7 квітня 2026 року Вагоровська зареєструвала у Великобританії нову компанію — FYNEX.AI LIMITED, продовжуючи вибудовувати міжнародну фінансову імперію.
Скандальний розпил «Амстору» та банкрутство з копійчаними активами
Внутрішній бізнес-анамнез родини Вагоровських також супроводжується гучними кримінальними та майновими скандалми. Чоловік Валерії — Володимир Вагоровський — є головним фігурантом багаторічного розслідування щодо злочинного виведення активів відомої торговельної мережі «Амстор» через ТОВ «Амстор Трейд» (ЄДРПОУ 39135315). Його звинувачували у створенні штучних компаній-клонів, рейдерському захопленні майна та налагодженні тісних контактів з окупаційними адміністраціями на сході України.
Фінансові потоки від цих оборудок, за даними слідчих, тісно перепліталися з українськими структурами «Елаенс-Сервіс» та «ФК Елаенс». Крапку у цій частині махінацій поставив суд: 12 січня 2026 року Господарський суд міста Києва у справі №910/3773/25 офіційно визнав ТОВ «Амстор Трейд» банкрутом. Боргові зобов’язання компанії перед кредиторами сягнули колосальних 67,16 мільйона гривень, тоді як реальних ліквідних активів у підприємства залишилося всього на 856,6 тисячі гривень.
Цинізм ситуації полягає в тому, що попри офіційні заборони українських регуляторів, санкційні обмеження та кримінальні провадження щодо банкрутства пов’язаних компаній, технологічні інфраструктури та програмні продукти Fondy роками забезпечували фінансову транзакційну підтримку російським структурам, які працюють на військово-промисловий комплекс агресора.
