Поки державні органи намагаються демонополізувати сферу дорожніх контрактів і залучити до торгів нових гравців, навколо оновлених правил від Міністерства економіки розгорнулися серйозні кулуарні суперечки. Йдеться про перерозподіл десятків мільярдів гривень, які щороку обертаються у сфері ремонту та утримання автошляхів.
Наказ №6204: орієнтир на ліквідацію штучних обмежень
Наприкінці травня 2026 року Мінекономіки затвердило наказ №6204. Цим документом міністерство надало державним замовникам методичні поради, згідно з якими фінансові вимоги до потенційних підрядників не мають бути штучно завищеними. Зокрема, урядовці рекомендували встановити планку фінансової спроможності компаній на рівні, що не перевищує 30% від стартової вартості закупівлі.
Позиція профільного міністерства є цілком зрозумілою: якщо підприємство володіє необхідною матеріально-технічною базою та штатом фахівців для реалізації проєкту, його не можна дискваліфікувати через високі фінансові фільтри на етапі відбору. Такий крок покликаний відкрити великі замовлення для представників середнього бізнесу, посилити конкурентне протистояння та, як наслідок, знизити витрати бюджету на дорожню інфраструктуру.
Позиція ФРУ та інтереси лідерів ринку
Проти таких антимонопольних змін оперативно виступила Федерація роботодавців України (ФРУ). Бізнес-об’єднання надіслало офіційне звернення до міністра економіки Олексія Соболєва з категоричною вимогою невідкладно переглянути та скасувати розроблені методичні рекомендації.
Особливу увагу розслідувачів привернув склад учасників робочої групи від ФРУ, яка координувала цей супротив. До обговорення долучився Дмитро Троєкуров, якого журналісти титрують як керівника юридичного напряму групи компаній «Автострада», що перебуває у власності відомого підприємця Максима Шкіля.
Подібна активність виглядає закономірною, якщо проаналізувати статистику заліків компанії в системі Prozorro. Лише за один тижневий проміжок (з кінця травня по початок червня 2026 року) загальний обсяг оприлюднених тендерів у країні склав 24,7 млрд грн, з яких на дорожній сектор припало 5,9 млрд грн. При цьому майже половину цього фінансового потоку — 2,47 мільярда гривень — одноосібно виборола саме «Автострада».
Захист конкуренції чи збереження картелю?
Основне протиріччя полягає в механізмах допуску до масштабних бюджетних закупівель. Попередні підходи, які роками застосовувалися у дорожній галузі, давали змогу тендерним комітетам прописувати вимоги щодо величезних обсягів річного виторгу компаній. Це автоматично блокувало участь більшості середніх підприємств ще до початку електронних торгів. За відсутності реальних суперників ключові дорожні гіганти мали змогу ділити ринок без істотного зниження початкових цін.
Тому конфлікт навколо відомчого наказу №6204 — це фактично боротьба за усунення або збереження корупційних та дискримінаційних фільтрів. Мінекономіки націлене на розширення кола учасників і зниження бар’єрів, тоді як їхні опоненти прагнуть законсервувати старі важелі обмеження доступу.
Коли комерційна структура, що за тиждень отримує багатомільярдні дорожні підряди, через афілійованих юристів вимагає скасувати прозорі правила гри, виникає логічне запитання: чиї інтереси насправді відстоює ФРУ — державні пріоритети економії коштів під час війни чи монопольний статус великих дорожніх об’єднань.
Читайте також: Сумнівні зв’язки Максима Шкіля та Івана Федорка: як бізнес і політика переплітаються з «Укрзалізницею»
