2.6 C
Kyiv

Зволікання з укриттям у Нетішині: як місцева влада економила на безпеці дітей

У місті Нетішин, розташованому поруч із Хмельницькою АЕС, роками затягували облаштування укриття для дітей у місцевому академічному ліцеї. Попри готову проєктну документацію вартістю 9 млн грн, влада скоротила кошторис удвічі, а згодом оголосила новий тендер на ті самі роботи. У цей час школярі залишалися без належного захисту, тоді як кошти витрачалися на бруківку та сумнівні закупівлі дронів.

Про це повідомляє СтопКор.

Нетішин і загроза: чому укриття — це критично

Нетішин — місто-супутник Хмельницької атомної електростанції, стратегічного об’єкта, який може стати мішенню російських обстрілів. У таких умовах облаштування якісних укриттів для дітей є не просто обов’язком, а питанням виживання. Проте в Нетішинському академічному ліцеї процес створення укриття затягнувся на роки через рішення місцевих посадовців, які не вважали це пріоритетом.

Початок: проєкт був, фінансування — ні

У 2022 році директорка ліцею Таміла Соболик звернулася до управління капітального будівництва (УКБ) Нетішинської міськради з проханням облаштувати укриття. Для цього в підвалі школи був старий тир, а проєктна документація вже була готова.

«Я доповіла орієнтовно на 10 мільйонів, як я володіла… Пізніше, коли ми подавали на вимогу документацію, мені сказали, що вона десь орієнтовно 4 мільйони 900 тисяч», — розповіла Соболик.

директорка ліцею Таміла Соболик

Проєктанти оцінили роботи в 9–10 млн грн, але місцева влада вирішила «оптимізувати» витрати, скоротивши кошторис до 4,5 млн грн. У результаті тендер оголосили із затримкою, а старт робіт відклали майже на рік.

Логіка влади: «Не думали, що діти будуть там довго»

Секретар міськради та в.о. міського голови Іван Романюк пояснив, чому укриття спершу вирішили зробити дешевшим:
«З самого початку робили якомога дешевше, спрощували процедуру… Потім зрозуміли, що діти будуть перебувати довше, ніж 20–30 хвилин», — зазначив він.

Секретар міськради і в.о. міського голови Іван Романюк

Це свідчить, що рішення ухвалювали без урахування реальних потреб дітей і тривалості повітряних тривог у воєнний час.

Так виглядало укриття до ремонту

Новий тендер на ті самі роботи

У серпні 2023 року оголосили тендер на облаштування укриття за 4,5 млн грн із терміном виконання до жовтня. Проте роботи затяглися: укладалися додаткові угоди, змінювалися строки, і зрештою з’явився новий тендер — на 4,8 млн грн, із тими ж завданнями.

«Я була негативно вражена. Те, що я почула, що чотири мільйони… — це неможливо зробити на таку площу з урахуванням вимог для сучасних дітей», — наголосила Таміла Соболик.

Мовчання УКБ

Начальник управління капітального будівництва Ярослав Петрук уникав пояснень, чому одразу не передбачили повноцінне фінансування. Під запис коментувати відмовився, а в неформальній розмові лише зазначив, що було багато «чинників», і запитав: «А ви бачили це укриття?».

Ярослав Петрук, начальник Управління капітального будівництва (УКБ)

Розслідувачі «СтопКору» укриття бачили. Це сучасне сховище з медичним кабінетом, розмальованими дітьми стінами, інклюзивними підйомниками, вентиляцією та освітленням. Але на його завершення знадобилося два роки.

Сховище після ремонту

Затягування призвело до здорожчання

Зволікання з проєктом спричинило зростання витрат. Директорка ліцею розповіла, як ціни змінювалися:
«Вересень і грудень — це різні ціни. Якщо вони не закупили обладнання — воно буде дорожче. Я постійно вела переписку — мінімум 10 листів», — зазначила Соболик.

Витрати на бруківку та сумнівні закупівлі

Поки укриття залишалося недобудованим, у 2023 році Нетішинська міськрада витратила 1,5 млн грн на бруківку. Крім того, міського голову Олександра Супрунюка підозрюють у службовій недбалості через закупівлю дронів із завищеними цінами на комплектуючі, що стало предметом слідства.

Як у Нетішині ''економили'' на безпеці школярів: історія одного укриття й багатьох запитаньОлександр Супрунюк

Хто винен?

Історія з укриттям у Нетішинському академічному ліцеї ілюструє, як управлінські рішення місцевої влади можуть ігнорувати безпеку дітей. Каденція Олександра Супрунюка, за якої створено УКБ, позначена провалом цього проєкту на початковому етапі.

«Це керівництво міста. Йому треба було зайняти позицію й підтримати керівників на першому етапі», — підсумувала Таміла Соболик.

Висновки

Кілька років затримки, ті ж витрати, але без своєчасного захисту для дітей — це результат свідомих управлінських рішень Нетішинської влади. Поки кошти йшли на бруківку та сумнівні закупівлі, безпека школярів залишалася другорядною. Ця історія не лише про укриття, а про пріоритети та відповідальність посадовців. Вона потребує уваги антикорупційних органів, щоб унеможливити подібне в майбутньому та забезпечити належний захист для дітей у стратегічно важливому місті.

Більше матеріалів

Рейдерський скандал на Черкащині: Араїк Мкртчян вказав на причетність голови ОДА та голови райради до захоплення олійного заводу

На Черкащині розгортається новий виток протистояння навколо «Красногірського олійного заводу». Як повідомляє журналіст Василь Крутчак, депутат та очільник обласного осередку партії «Слуга народу» Араїк...

«Грантовий опір» ціною в життя: як фірма IN2 та Ганна Шелест ігнорували безпеку активістів заради фінансування

Британська комунікаційна компанія IN2, що базується в Дубаї, опинилася в центрі скандалу після розслідування видання Kyiv Independent. Фірма, яка отримувала мільйонні гранти від урядів...

Міжнародний розшук та косметологія на Печерську: як підозрювана у смерті пацієнтки Ірина Бородкіна продовжує практику в Києві

Ірина Бородкіна, яка перебуває в міжнародному розшуку через Інтерпол у справі про загибель пацієнтки, продовжує вести медичну діяльність у центрі Києва. Попри те, що...

«Не хочу політизувати»: секретар РНБО Рустем Умєров ухилився від відповідей у парламенті щодо справи «Мідас»

Під час свого виступу у Верховній Раді секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров відмовився надавати детальні пояснення щодо свого фігурування у масштабному...

Провал відбудови: як урядова бюрократія змусила повернути до бюджету 343 мільйони гривень, призначених на школи та укриття

У 2025 році держава продемонструвала неспроможність ефективно розподілити ресурси на відновлення громад. У результаті 343 мільйони гривень, виділені на критично важливі об'єкти, не були...

Тіньовий альянс Дениса Штілермана та Тимура Міндіча: як колишні акціонери «Айбокс Банку» «замітають сліди» у Fire Point

Після публікації серії розслідувань про зв'язки Дениса Штілермана з Ігорем Хмельовим, Тимуром Міндічем, а також про його дотичність до інфраструктури «Айбокс Банку» та Monobank,...

Вілла за €4 млн та паспорт Кіпру: суддя Ярослав Головачов «зачищає» мережу від згадок про свої статки

Після того, як у медіа з’явилися розслідування щодо придбання заступником голови Апеляційного суду міста Києва Ярославом Головачовим елітної нерухомості на Кіпрі, інтернет-простір охопила хвиля...

«Маямі-наш»: як нардеп Віталій Борт поєднує «відрядження» під пальмами з бізнесом в окупації

24 лютого 2026 року. Четверта річниця повномасштабного вторгнення РФ. У Верховній Раді – пленарне засідання. Парламентська камера фіксує присутніх на ньому депутатів. Один з...

Подвійний кримінальний фігурант на чолі АМКУ: чому Павло Кириленко продовжує регулювати ринок пального

Поки правоохоронні органи завершують розслідування справ проти голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка, сам чиновник продовжує виконувати свої обов’язки. Ситуація набуває ознак абсурду:...

Тіньовий гемблінг України: мільярдні втрати бюджету та провали у контролі за ігровим бізнесом

У 2025 році сектор азартних ігор в Україні продемонстрував шокуючі показники: громадяни поповнили ігрові рахунки на 158 мільярдів гривень. При цьому ринок залишається глибоко...