Втеча з кабінету та «поштові» підозри: Кравченко підписав документ проти НАБУ, дав дьору за кордон, а Рада голосує вже завтра

Українська державна система опинилася в епіцентрі гострої політичної та правової кризи. Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який тижнями раніше подав заяву про відставку, вранці 14 вересня оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та особі, наближеній до керівника САП Олександра Клименка. Як ми вже зазначали у нашій публікації «Шлагбаум за генпрокурором: Руслан Кравченко офіційно підтвердив свою нічну втечу за кордон», у ніч проти понеділка Кравченко залишив Україну, вирушивши у закордонне відрядження, тоді як президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно звільнити його з посади. Голосування в парламенті заплановане на завтра, 15 вересня 2026 року.

Суть звинувачень та відео «Янус»

У відеозверненні під назвою «Янус», оприлюдненому о 8:00 ранку, Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру Семену Кривоносу через події 2008–2009 років. За версією Офісу генпрокурора, у 2008 році проти Кривоноса розслідували справу щодо підкупу виборців (роздачі грошей студентам), а аби уникнути відповідальності й потрапити під амністію для осіб із неповнолітніми дітьми, він нібито пішов на фіктивне батьківство сина одинокої матері. За словами Кравченка, на підставі цих документів у 2009 році суд закрив справу, і лише у 2018–2019 роках цей запис був виключений через суд.

Друга підозра, за твердженням генпрокурора, стосується близької до керівника САП Олександра Клименка людини — її звинувачують у впливі на голову Вищого антикорупційного суду, пропозиції неправомірної вигоди та сприянні в ухиленні від мобілізації.

Сам Кравченко заявив, що раніше прийняти ці процесуальні рішення йому «політично» заважав президент Володимир Зеленський, а керівництво НАБУ і САП нібито пропонувало йому недоторканість в обмін на відмову від підозр.

Передісторія: тінь справи «Карфаген»

Цей крок став кульмінацією жорсткого протистояння між Офісом генпрокурора та антикорупційними органами, яке загострилося після масштабної спецоперації «Карфаген», оголошеної НАБУ і САП 4 вересня 2026 року. Тоді правоохоронці викрили злочинну організацію, що прикривала шахрайські кол-центри та займалася легалізацією коштів.

Ключовим фігурантом «Карфагену» став заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива (Канцлер), якого ВАКС заарештував із заставою у 120 мільйонів гривень. Під час судового засідання прокурор САП розкрив інформацію про близькі стосунки Кропиви з Кравченком, зокрема те, що чиновник ОГП організовував ремонтні роботи та встановлення генератора в будинку в Козині, яким користується генпрокурор. За даними розслідувачів Bihus.Info, цей будинок оформлений на 73-річну жінку-ФОП, якої немає в декларації Кравченка. Сам генпрокурор усі звинувачення у причетності до кол-центрів і зв’язках із фігурантами відкидає.

Нічний виїзд та реакція влади

За даними журналістів, уночі о 2:30 Кравченко на службовому автомобілі перетнув кордон із Польщею через пункт пропуску «Шегині» (його дружина виїхала з України ще 12 вересня через Молдову). Сам генпрокурор оформив собі п’ятиденне відрядження до Парижа на слухання Парламентської мережі ПАРЄ щодо прав українських дітей. Водночас у Центрі протидії корупції та в офіційному розкладі заходу зазначили, що виступ Кравченка у планах відсутній, а сама зустріч запланована лише на 16 вересня. Згодом стало відомо, що підозру Кривоносу Кравченко надіслав поштою.

Реакція держави була миттєвою та різкою. Президент Володимир Зеленський наголосив, що у такого генерального прокурора може бути лише один шлях — негайне звільнення. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов назвав те, що відбувається, неприйнятним і таким, що завдає максимальної шкоди іміджу України у світі, а джерела в ОП охарактеризували дії Кравченка як «особисту самодіяльність» людини, яка «здійшла з розуму» від страху.

Профільний комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вже одноголосно (17 голосами «за») рекомендував парламенту підтримати відставку Кравченка. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія підтвердив, що питання про звільнення генпрокурора винесуть до сесійної зали вже завтра, 15 вересня. Тим часом у НАБУ і САП заявили, що розцінюють дії Кравченка виключно як медійну атаку та агонію на тлі розслідування «Карфаген», підкресливши, що жодної офіційної підозри директору НАБУ досі не вручено.