Кредитор, боржник, адвокат – з одного і того ж кола осіб? Що насправді стоїть за банкрутством ТОВ «НІКО» і до чого тут Сергій Дядечко та група КУА «АЛЬПАРІ»
Справа про банкрутство ТОВ “НІКО”: юридичний кейс чи заплутана схема з взяття під контроль активів незалежного фармвиробника? Як виявили аналітики СтопКору, боржник, усі чотири кредитори реєстру та адвокати обох сторін у цій справі замикаються на одну персону – Сергія Дядечка, власника компанії-боржника, та пов’язану з ним групу КУА “Альпарі”. І саме на цьому фундаменті, зібраному з “оживленого” векселя, відсотків, нарахованих за ставкою вчетверо вищою за розкриту емітентом, і вимоги, набутої під час ліквідації банку за 10% ціни, ґрунтуються позови на 58,9 млн грн до ТОВ “Фармасел” – підприємства зі статусом критично важливого для оборони.
Історія навколо фармацевтичного виробника “Фармасел” (бренд Nikopharm) активно розвивається з липня 2026 року: обшуки, арешт рахунків на 58,9 млн грн, блокування розрахунків із постачальниками. СтопКор уже писав про те, як обшуки і блокування можуть зупинити критично важливе підприємство, а також розповідав про бізнес-мережу Сергія Дядечка – від колишнього “Родовід Банку” до офшорів на Британських Віргінських островах.
У розпорядженні редакції є матеріали справи про банкрутство №910/3053/26 (Господарський суд міста Києва), позови у справах №910/8352/26 і №910/8348/26 до “Фармасел”, а також дані відкритих реєстрів (ЄДР, ЄДРСР) і звітність емітента на SMIDA. Тож ми спробували дослідити цю історію ретельно.
Кредитори, яких не було?
Формально в реєстрі вимог ТОВ “НІКО” – 70,9 млн грн і чотири кредитори: ТОВ “Схід Фінанс” (69,5 млн), ТОВ “Дюк-А” (64,0 млн), ТОВ “Транстехносталь” (36,4 млн) і ПАТ “ЗНВКІФ “Українські ділові інвестиції” (100,8 млн). Жодної сторонньої вимоги щодо цієї групи в справі немає.
Провадження відкрила ухвала Господарського суду м. Києва від 01.04.2026 у справі № 910/3053/26 за заявою ТОВ “Схід Фінанс” – компанії, яка на 100% належить ТОВ КУА “Альпарі”, а та, своєю чергою, майже повністю контролюється ТОВ “Прикладна електроніка”, зареєстрованим за адресою самого боржника — вул. Святошинська, у Києві. За цією ж ухвалою розпорядницею майна призначено арбітражну керуючу Діану Козловську, а мораторій на задоволення вимог кредиторів введено того ж дня.
Сергій Дядечко, за відкритими даними, станом на 2016 рік володів 99,99% акцій банку “Союз” – первісного кредитора за кредитом, який і ліг в основу справи; він також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Стіфф Компані”, 100% якого належить ініціюючому кредитору “Схід Фінанс”; і виступає керівником фонду, активами якого управляє та сама КУА “Альпарі”.
Один із кредиторів реєстру – ТОВ “Транстехносталь” – на 100% належить і очолюється Юрієм Любченком, колишнім керівником материнських структур “Схід Фінансу”.
А ТОВ “Дюк-А”, за даними YouControl, на 100% належить Марині Калашниковій.
Калашникова, за даними SMIDA, також була посадовою особою ПрАТ “Інвестбудсервіс”, кінцевим бенефіціаром якого виступає той самий Сергій Дядечко.
“Павутиння Дядечка”: адвокати з обох боків процесу
Мабуть, одним з найбільш красномовних фрагментів справи – не фінансовий, а процесуальний. Згідно з тією самою ухвалою від 01.04.2026 інтереси боржника ТОВ “НІКО” представляв адвокат Рябко Є.О., який, за матеріалами справи, не заперечував проти відкриття провадження проти власного клієнта.
За нашою інформацією, той самий Рябко двічі був особистим повіреним Сергія Дядечка з правом продажу його нерухомості – за довіреностями 2023 і 2026 років, причому нову довіреність №48 бізнесмен видав йому 26.03.2026 року, за шість днів до відкриття справи про банкрутство, і вже 09.04.2026 року Рябко за цим документом продав земельну ділянку Дядечка сторонній компанії за 296 176 грн.
Інтереси ініціюючого кредитора “Схід Фінанс” у цій справі, як випливає з тієї ж ухвали, представляла адвокат Звєрєва О.В.. Примітно, що вона ж представляє й колишнього директора “НІКО” Каримова А.А. у двох адміністративних справах у Богунському районному суді м. Житомира. Виходить, що одна адвокатеса водночас ініціює банкрутство і захищає свідка, на чиїх заявах будується позов проти “Фармаселу”?
Адвокатка кредиторів “Транстехносталь” і “Дюк-А” Балтуцька О.М. водночас є особою, якій Дядечко нотаріальними довіреностями 2021 року надавав право створювати від його імені юридичні особи та голосувати на зборах.
Адвокат найбільшого кредитора, фонду “Українські ділові інвестиції” (37% реєстру), Резвін Д.В. є повіреним Дядечка за довіреністю 2019 року з окремо виписаними повноваженнями саме у справах про банкрутство.
Таким чином, можна припустити, що сукупно вимоги на 201,2 млн грн – а це 74% усього реєстру – були заявлені адвокатами, які є або були повіреними самого власника компанії-боржника.
Компанія, зареєстрована посеред процесу банкрутства
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, 12 червня 2026 року – через два з половиною місяці після відкриття провадження і через 11 днів після засідання 01.06.2026 року – було зареєстровано таке собі ТОВ “Північ Хаб”.
Керівником компанії вказано самого Сергія Дядечка, а кінцевою бенефіціарною власницею – Оксану Балтуцьку, ту саму адвокатку, яка за одним ордером представляє двох кредиторів у справі “НІКО” з вимогами на понад 100 млн грн.
Іншими словами, зв’язок адвоката кредиторів і власника боржника, зафіксований довіреностями 2021 року, судячи з реєстраційних даних, не припинився – він триває й сьогодні у формі спільної діючої компанії.
Борг, зібраний із заборгованостей, що вже не існували
Половина реєстру вимог – не “свіжий” борг, а активовані задавнені зобов’язання. 24 грудня 2025 року, за тиждень до строку платежу і за три місяці до банкрутства, ТОВ “НІКО” “придбало” власний вексель номіналом 35,28 млн грн у ТОВ “Транстехносталь”, не розрахувалося — і саме ця несплата стала вимогою кредитора на 36,4 млн грн.
За офіційними розкриттями емітента на порталі SMIDA, сума заборгованості за векселями фігурувала у звітності 2018 року, а вже у звіті за 2019-й зменшилася майже втричі – тобто на момент “продажу” векселя боржнику в 2025 році зобов’язання в обліку вже фактично не існувало.
Другий блок вимог – відсотки за облігаціями серії В, розраховані виходячи зі ставки близько 45–52% річних. Власна звітність емітента за 2018–2020 роки фіксує ставку 12% річних – тобто вчетверо нижчу.
Відтак, за коректним розрахунком, вимога “Дюк-А” становила б близько 5,2 млн грн замість заявлених 19,6 млн, а вимога фонду “Українські ділові інвестиції” — близько 14,1 млн замість 60,8 млн грн. Сумарне завищення, за попередніми оцінками аналітиків СтопКору, могло становити понад 61 млн грн.
Кредит, викуплений за 10% ціни без грошей
В основі всієї справи – вимога “Схід Фінансу”, що походить від кредитного договору 2013 року між банком “Союз”, яким на 99,99% володів Дядечко, і ТОВ “НІКО”, єдиним учасником якого є той самий Дядечко.
У 2016 році Національний банк відкликав ліцензію банку “Союз”, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав його ліквідацію, що тривала до 2023 року.
Саме в цей період, як ідеться в матеріалах справи, 15 травня 2019 року, банк “Союз” відступив право вимоги до “НІКО” компанії “Схід Фінанс” за ціною близько 10% від номіналу вимоги і без надходження реальних коштів.
Розрахунок провели зарахуванням зустрічних вимог, що за Законом “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час ліквідації банку прямо заборонено.
Правочин з такими ознаками, на думку юристів, може бути визнаний нікчемним у силу закону – тобто недійсним з моменту вчинення, без потреби окремого рішення суду.
Про історію самого банку “Союз” та коло бізнес-партнерів його засновника — детальніше в матеріалі СтопКору “Справа про 35 млрд і санкційні партнери”.
Кінцева мета – не борг, а “Фармасел”?
Власний капітал ТОВ “НІКО” був від’ємним ще з 2020 року – після втрати виробничих потужностей у окупованій Макіївці. Але саме в період дії договору з “Фармасел” (з 2021 року) фінансові показники боржника поліпшувалися, а не погіршувалися: збиток скорочувався щороку, а за 9 місяців 2024-го компанія вперше отримала прибуток.
За 2020–2024 роки “НІКО” отримало від “Фармасел” понад 197 млн грн за поставлену продукцію – тобто “Фармасел” був не каналом виведення активів, а головним джерелом надходжень боржника.
Попри це, розпорядниця майна оскаржує саме договір із “Фармасел”, не чіпаючи жодного внутрішньогрупового правочину – ні купівлі власного векселя, ні платежу на 3,25 млн грн, який 28.11.2024 року “оживив” прострочену вимогу “Схід Фінансу”.
Наслідком стали обшуки й арешт рахунків “Фармасел” на 58,9 млн грн, запроваджені без винятків для зарплат і податків. За станом на середину серпня 2026 року черга поточних платежів підприємства – за сировину, енергоносії, оренду й логістику – перевищила суму арешту в одній із двох справ.
Директор “Фармасел” Андрій Лисицький раніше публічно заявляв, що на діюче підприємство “фактично розгорнуто полювання”.
Як наголосив Андрій Лисицький в інтерв’ю щотижневику Apteka.UA, ТОВ “Фармасел” – виробник розчинів для ін’єкцій, віднесений до критично важливих підприємств наказом МОЗ, з 39 зареєстрованими препаратами, шість із яких безпосередньо забезпечують потреби сил безпеки й оборони. У компанії – понад 200 працівників, тоді як у боржника, який її “атакує”, – станом на сьогодні штат персоналу фактично відсутній (варто зауважити, що ТОВ “НІКО” не подавало звітність з 4-го кварталу 2024 року), а також – жодного підрозділу збуту чи просування.
Що далі?
Жодного заперечення у справі не заявив ніхто: боржник визнав усі вимоги, розпорядниця майна визнала їх у повному обсязі, представник боржника не заперечував проти відкриття провадження. Суд, за відсутності будь-яких заперечень, не досліджував ані позовної давності вимог, ані обставин їх набуття.
Водночас саме ці обставини – можливий конфлікт інтересів адвокатів, нікчемність відступлення вимоги банку-банкрута і штучний характер частини боргу – можуть стати підставою для перегляду ухвал у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
Раніше СтопКор уже направив запити до Національного банку України, Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро щодо діяльності Сергія Дядечка та пов’язаних із ним компаній і нині очікує на офіційні відповіді.
Редакція також продовжує стежити за розвитком справи №910/3053/26 та позовів проти ТОВ “Фармасел”.
