Чотири працівники, 40 тисяч статутного капіталу — і 659 мільйонів державних контрактів: як маловідома фірма «Тотком» освоює енергетичний бюджет

Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» передало замовлень на понад 659,6 мільйона гривень компанії ТОВ «Тотком» — маловідомій фірмі, яка до цього практично не мала досвіду роботи з державними контрактами і демонструвала досить скромні фінансові показники.

У 2025 році виторг компанії склав лише 9,4 мільйона гривень, чистий прибуток — близько 1 мільйона гривень. Статутний капітал — 40 тисяч гривень. У штаті всього четверо працівників, а активи ледь сягають 9,4 мільйона гривень. Проте з лютого по квітень 2026 року фірма отримала шість державних контрактів, сума яких у понад 70 разів перевищує її річний оборот.

Власниками «Тоткому» є Оксана Веретюк та Андрій Цибуляк. Компанія зареєстрована у Києві ще у 2006 році за адресою масової реєстрації і раніше у великих державних проєктах участі не брала.

Всі закупівлі проводилися без відкритих торгів. Замовник скористався постановою Кабінету Міністрів, яка дозволяє укладати прямі договори через «нагальну потребу». Найбільший контракт підписали у лютому — на 301,8 мільйона гривень. За ці кошти придбали 20 дизель-генераторних установок Staunch 1250 KVA по 15 мільйонів гривень за одиницю. У квітні додали ще один контракт на 168 мільйонів гривень — 12 генераторів CUMMINS 1250 KVA по 14 мільйонів гривень кожен.

Компанія з чотирма працівниками і активами на 9 мільйонів гривень постачає державі обладнання на 659 мільйонів — і це не викликає жодних питань у замовника.

Щойно ситуацією зацікавилися ЗМІ, «Тотком» терміново взявся за покращення власного реноме. У мережі з’явилися рекламні пресрелізи, де компанія заявляє про співпрацю з Vodafone та «Укртелекомом» і погрожує медіа судовими позовами. Чотири штатні одиниці, очевидно, не стоять без діла.

Історія з «Тоткомом» яскраво ілюструє, як невелика фірма з мінімальними ресурсами раптово стає головним постачальником критично важливого обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури. Відсутність конкуренції, прямі договори та швидке зростання обсягів контрактів без відповідного досвіду і потужностей викликають серйозні питання щодо прозорості використання бюджетних коштів під час війни.

Поки держава витрачає сотні мільйонів на генератори, суспільство має право знати, чому саме ця компанія отримала такий обсяг замовлень і чи дійсно обладнання буде поставлене вчасно та належної якості.

superadmin

Recent Posts

Злита соя на 85 мільйонів та податкова индульгенція: як фіндиректор миколаївського зернотрейдера «Харвест Грейн» уникнув тюрми за мільйонні оборудки

Центральний районний суд міста Миколаєва офіційно закрив кримінальне провадження проти фінансового директора ТОВ «Харвест Грейн»…

20 години ago

Імітація правосуддя на крові: чому за 7 років роботи ВАКС так і не зміг зупинити масштабний розпил у вищих ешелонах влади

Доки Україна стікає кров’ю у війні з агресором, у високих кабінетах продовжується зухвале пограбування держави.…

20 години ago

Цифрове бароко по-українськи: як Артем Бородатюк збудував IT-імперію на симбіозі з чиновниками та силовиками

Артем Бородатюк — яскравий приклад сучасного українського підприємця, який зумів розбудувати не просто успішну digital-групу,…

20 години ago

Мільярди мимо каси: чому правоохоронна система роками закриває очі на скандальні активи Хомутинніка та Астіона

Розкішне життя Віталія Хомутинніка вже давно не вписується у рамки звичних уявлень про доходи державних…

21 годину ago

Розпил на невідомому газі: БЕБ розслідує виведення 295 мільйонів з «Укргазвидобування», але держпосадовці чомусь досі в тіні

Шевченківський райсуд Києва продовжив до 3 жовтня 2026 року процесуальні обов'язки директору ТОВ «Дрилінг Едвайзер»…

21 годину ago

Мільйони на вітер: як «Київпастранс» списує збитки через строки давності, а платники податків оплачують судові експертизи

Поки правоохоронні органи бадьоро звітують про нові кримінальні провадження навколо КП «Київпастранс», старі мільйонні справи…

21 годину ago