7.1 C
Kyiv

Чому Олег Гороховський досі не відповів за розкрадання мільярдів «ПриватБанку»

Не встиг вщухнути скандал після оприлюднення рішення Лондонського суду у справі проти «ПриватБанку», де Олега Гороховського прямо назвали причетним до виведення коштів, як він знову опинився в центрі уваги.

Нещодавно співзасновник monobank та один із найбільш медійних банкірів України Олег Гороховський публічно образив клієнтку, назвавши її «людиною з немитою головою», і на цій підставі заблокував їй обслуговування в банку. Більше того — він звинуватив жінку в проросійських поглядах і оприлюднив її конфіденційні дані.

Національний банк оперативно провів перевірку і з’ясував: клієнтка перебуває в Словенії. На відео з відеоконференції з представниками monobank позаду неї був прапор Словенії. Оскільки прапори Словенії та росії візуально дуже схожі, Гороховський зробив висновок про її «проросійськість». Спалахнув скандал, образливий пост видалили, банкір вибачився, але резонанс вийшов далеко за межі Facebook.

Нацбанк офіційно вимагав від monobank пояснень, оскільки йшлося про можливе розголошення персональних даних клієнта. Здавалося б, дрібний інтернет-конфлікт. Але саме він знову підняв стару історію націоналізації «ПриватБанку» та виведення з нього колосальних сум — за мінімальними оцінками, не менше 5,5 млрд доларів.

Щоб системний банк не впав і не потягнув за собою всю економіку, державі довелося докапіталізувати його за рахунок бюджету. Поки колишні власники Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов підраховували прибуток, на плечі пересічних українців лягли додаткові витрати на покриття цих збитків.

Націоналізація в грудні 2016 року обійшлася державі в понад 155 млрд грн (≈5,6 млрд доларів на той момент). Після націоналізації величезна частина кредитів була визнана безнадійною. Банк досі списує старі активи — наприклад, у 2025 році списано близько 140 млрд грн проблемних кредитів, пов’язаних із попередньою системою.

Гороховський до націоналізації був першим заступником голови правління «ПриватБанку» та володів 0,38% акцій. Він входив до кредитного комітету — органу, через який проходили найбільші кредитні рішення.

Згідно з матеріалами Лондонського суду, Гороховський брав участь у затвердженні 129 кредитів, що фігурують у справі. Він належав до кола менеджерів, які регулярно схвалювали величезні позики пов’язаним компаніям — саме на них припадає 97% проблемних кредитів.

Ці кредити видавалися структурам-пустушкам без реальної діяльності, часто без застави та без належної перевірки ризиків. Гроші йшли через офшорні ланцюжки і розчинялися за кордоном. Саме ця схема стала основою багаторічного судового процесу в Лондоні.

У 2025 році Вищий суд Англії та Уельсу виніс рішення у справі PrivatBank v Kolomoisky and others. Суд встановив, що з банку були виведені мільярди доларів через мережу фіктивних компаній.

Хоча головними фігурантами є мажоритарні власники Коломойський і Боголюбов, суд неодноразово згадує Олега Гороховського — 12 разів, і завжди в негативному контексті.

Суд прямо вказує: рішення кредитного комітету приймалися поспішно, без належного аналізу. У низці випадків підпис Гороховського стоїть під документами, де відсутні бізнес-плани, фінансові звіти чи заставні угоди. Серед таких компаній — Trade Point Agro, Teamtrend Limited, Rossyn Investing Corp — усі вони фігурують у британському позові.

Суд описує систему, за якої компанії-одноденки отримували мільярди, контроль ризиків був відсутній, а рішення приймалися вузьким колом топменеджерів.

Олег Гороховський входив до цього кола. Його прямий обов’язок — аналіз заявок і затвердження чи відмова в кредитах. Вищий суд Лондона називає його людиною, яка затверджувала спірні кредити.

Рішення Лондонського суду не є обов’язковим для України. Але в будь-якій банківській системі світу людина, яка підписала десятки таких рішень, автоматично стає фігурантом кримінальних справ.

В Україні ж Олег Гороховський вже майже десять років уникає будь-якої відповідальності. Правоохоронна система «не помічає» його ролі в історії «ПриватБанку».

Більше того — поки держава рятувала банк сотнями мільярдів гривень, колишні менеджери будували нові кар’єри. У 2017 році Гороховський разом із Дмитром Дубілетом запустив monobank — «мобільний банк без відділень».

Проєкт став феноменом: мільйони клієнтів, величезна медійність, образ «нової банківської культури». Іронія в тому, що цю «нову культуру» створювали люди, які щойно керували банком, з якого зникли мільярди.

Звідки в них взялися гроші на monobank? Відповідь виглядає досить очевидною для всіх, крім української правоохоронної системи.

Уся історія виведення сотень мільярдів гривень із «ПриватБанку» — які потім покривалися коштом платників податків — чомусь зводиться до двох прізвищ: Боголюбов і Коломойський. У кримінальних справах проти них фігурують кілька дрібних банківських службовців.

Але одного з ключових учасників схеми — без якого значна частина безнадійних кредитів офшорним фірмам-одноденкам просто не була б затверджена — ніхто не чіпає. Ні за попередньої влади, ні за нинішньої, яка обіцяла «усіх посадити навесні».

Олег Гороховський почувається абсолютно вільно як бенефіціар одного з найпотужніших банків України. І це — пряма заслуга як попередніх, так і нинішніх влад.

Саме тому питання, чому він досі не відповів за розкрадання мільярдів «ПриватБанку», залишається риторичним.

Більше матеріалів

Хто стоїть за багатомільярдною програмою ветеранських просторів: Віктор Байдачний, Юрій Голик та «команда Резніченка»

Усе починалося досить буденно. За непідтвердженими даними, хтось на Банковій — ймовірно, Кирило Тимошенко — шукав шляхи для ефективного освоєння мільярдних бюджетів. Вибір припав...

Керівник «фантомного» фонду: як Сергій Германовський заробляє мільйони на структурі, що ліквідується

ДП «Національний фонд інвестицій України» — амбітний проєкт, який раніше очолював Тимофій Милованов, — офіційно перебуває у стадії припинення діяльності. Проте статус ліквідації не...

«Це наш FirePoint»: фрагмент розсекреченого протоколу ОТЗ викриває справжню роль Міндіча

Журналіст Станіслав Броневицький оприлюднив фрагмент розсекреченого протоколу оперативно-технічних заходів (ОТЗ) від 29 серпня 2025 року. Цей документ ставить крапку в багатомісячних дискусіях про те,...

Мільйон від «дідуся» та автопарк преміумкласу: що приховує декларація лікаря ВЛК з Миколаєва

Володимир Нікулін, лікар Миколаївської міської лікарні №1, який є членом військово-лікарської комісії (ВЛК), опинився в центрі уваги після аналізу його декларації. Чиновник задекларував солідні...

«Золота пенсія» у 33 роки: як експрокурор Дмитро Казак через суд вимагає 4,8 млн грн, перебуваючи у Швеції

Дмитро Казак у свої 33 роки — уже досвідчений пенсіонер. Але замість спокійного відпочинку колишній прокурор Миколаївської області обрав інший шлях: судиться з Україною,...

Фінансовий «розворот» і втеча в офшори: охоронний гігант «Венбест» переписали на кіпрську компанію

Один із лідерів українського ринку охоронних послуг — ТОВ «Венбест» — офіційно змінив структуру власності, повністю перейшовши під юрисдикцію Кіпру. Компанія, що володіє мережею...

Вогнезахист із «ДНРівським» акцентом: як компанія Костянтина Калафата монополізувала стратегічні об’єкти України

Протипожежна безпека об’єктів Міноборони, «Укренерго» та «Охматдиту» під час війни — це питання національного виживання. Проте розслідування видань СтопКор та SPILNO.tv виявили шокуючі факти:...

«Економ-версія» реальності: як заступниця керівника апарату КМДА Леся Верес придбала маєток за ціною паркану

Майновий стан заступниці керівника апарату — начальниці юридичного управління КМДА Лесі Іванівни Верес демонструє дивовижну розбіжність між цифрами у звітності та ринковими реаліями. У...

Незаконне збагачення Вербицького підтверджено судом: чому ж досі немає підозри від НАБУ?

Київський окружний адміністративний суд поставив крапку в спробах колишнього заступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького оскаржити результати моніторингу НАЗК. Експрокурор намагався через суд визнати протиправним...

Провал відбудови: як урядова бюрократія змусила повернути до бюджету 343 мільйони гривень, призначених на школи та укриття

У 2025 році держава продемонструвала неспроможність ефективно розподілити ресурси на відновлення громад. У результаті 343 мільйони гривень, виділені на критично важливі об'єкти, не були...