Конфлікти навколо арештованих активів, які перейшли під управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), дедалі частіше стають джерелом гучних скандалів і рейдерських звинувачень. Яскравим прикладом цього є судові баталії навколо відомого столичного концертного залу Stereo Plaza, де орендар майна намагається через суд повернути своє обладнання вартістю понад 15 мільйонів гривень, заблоковане новими управителями.
Компанія ТОВ «Стерео Інвентс», яка виступає суборендарем частини концертного залу Stereo Plaza (розташованого у Києві на проспекті Валерія Лобановського, 119-А), звернулася з позовом до ТОВ «Комбінат Плюс», що входить до групи Atlas бізнесмена Дмитра Сидоренка. Позивач вимагає повернути 376 позицій рухомого майна загальною вартістю 15,31 мільйона гривень.
Для ведення господарської діяльності на концертній площадці компанія придбала та встановила спеціалізоване обладнання:
Прожектори, сценічні екрани та комунікаційні кабелі;
Професійні звукові та акустичні системи;
Потужні генератори;
Електронне, декоративне й механічне устаткування для масштабних концертів.
Проте ситуація загострилася після того, як 31 жовтня 2025 року між АРМА та ТОВ «Комбінат Плюс» було укладено договір управління нерухомим майном (сама будівля концертного залу належить ТОВ «Гута-Скло»). Проблема полягає в тому, що 376 позицій рухомого обладнання, які тепер намагається забрати власник, за цим договором в управління не передавалися.
Незважаючи на це, 11 листопада 2025 року до будівлі зайшла група з близько 30 невідомих осіб, які представилися представниками «Комбінату Плюс», заблокували доступ законним орендарям (зокрема ТОВ «Стерео Плаза Груп») і фактично позбавили компанію права володіти та користуватися власним майном.
Подібний сценарій застосовувався і до інших орендарів. Зокрема, працівникам «Стерео Бар» також заблокували доступ до приміщень, через що компанія була змушена подати позов про повернення майна бару й каси вартістю 900 тис. грн.
У цій частині правосуддя стало на бік підприємців: 10 червня Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, зобов’язавши ТОВ «Комбінат Плюс» повернути майно «Стерео Бар». Апеляційну скаргу управителя активів від АРМА було відхилено. Згодом, 25 грудня 2025 року, Шевченківський райсуд Києва скасував арешт самої будівлі, після чого контроль над об’єктом вдалося частково відновити, хоча частина дрібного інвентарю на той момент уже зникла. Щодо основного концертного обладнання на 15 мільйонів судові процеси тривають.
Історія навколо перерозподілу контролю над Stereo Plaza супроводжувалася гучними політичними та кримінальними шлейфами. За даними розслідувачів, бізнесмен Дмитра Сидоренко, чиї структури заходили на об’єкт через механізми АРМА, згодом залишив межі України. Водночас політичні фігури, яких вважали негласним «дахом» цієї схеми (зокрема Ольга Стефанішина), зіткнулися з кримінальним пресингом та підозрами у незаконному збагаченні.
У підсумку ситуація продемонструвала класичний для українських реалій підсумок: поки одні намагалися використати державні інституції та статус управителів арештованого майна для перерозподілу чужого бізнесу, законні власники через суди повертають своє майно, а організатори схеми опинилися під прицілом правоохоронців.
Скандали навколо націоналізованих банківських структур продовжують відкривати нові деталі ручного управління державними активами. Парламентська Тимчасова…
Антикорупційні органи продовжують наполягати на повному стягненні необґрунтованих активів із топчиновників. Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно…
Протистояння навколо масштабної забудови столичних територій знову привернуло увагу правоохоронних органів. Офіс Генерального прокурора офіційно…
Антикорупційні органи зробили черговий крок до притягнення до відповідальності високопоставлених фігурантів. Національне антикорупційне бюро (НАБУ)…
Місцеві тендери часто перетворюються на закриту гру, де комунальні підприємства та чиновники роблять усе можливе,…
Місцеві бюджети під час війни продовжують дивувати масштабами та непрозорістю закритих фінансових операцій. Комунальне підприємство…