Скандали навколо націоналізованих банківських структур продовжують відкривати нові деталі ручного управління державними активами. Парламентська Тимчасова слідча комісія та матеріали масштабної антикорупційної спецоперації виявили кричущі факти того, як посади у стратегічних фінансових установах роздаються всупереч професійним відборам, рекомендаціям міжнародних рекрутерів і позиції профільного міністерства.
Яскравим прикладом стало призначення Миколи Гладишенка на посаду голови наглядової ради державного «Сенс Банку», фігура якого тепер централізовано фігурує у резонансній справі «Форрест Гамп» щодо збору мільйонних застав.
Шорт-лист під тиском: як «аутсайдер» обійшов професіоналів
Як розповів під час засідання ТСК Верховної Ради директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine (AMROP) Вієстурс Лієгіс, спочатку Миколи Гладишенка взагалі не було в жодних офіційних списках кандидатів на членство в наглядовій раді. У лютому 2025 року рекрутери подали профільний шорт-лист, сформований за результатами оцінки 112 заяв.
Проте конкурсна комісія вирішила самостійно втрутитися в процес. За словами Лієгіса, комісія попросила додатково розглянути інших українських кандидатів, серед яких опинився і майбутній очільник наглядової ради.
Коли міжнародні рекрутери провели повну оцінку всіх претендентів за затвердженою методологією, результати виявилися показовими:
-
Микола Гладишенко набрав найменшу кількість балів з-поміж усіх опитаних кандидатів.
-
На ринку існували значно більш компетентні фахівці з глибшим досвідом, які й мали увійти до фінального переліку.
-
16 листопада 2024 року компанія AMROP надіслала офіційний електронний лист до конкурсної комісії, де прямо повідомила: рекрутери не рекомендують включати Гладишенка до шорт-листа та розглядати його кандидатуру.
Попри пряму заборону міжнародних експертів і здивування з боку Міністерства фінансів, яке також не підтримувало це призначення, кандидатуру Гладишенка успішно пролобіювали та затвердили.
Тіньові мільйони та операція «Форрест Гамп»
Наслідки появи такого «компетентного» керівника на чолі державного банку не змусили на себе чекати. Після оприлюднення матеріалів спецоперації НАБУ та САП «Форрест Гамп» з’ясувалося, що менеджмент банку та його керівництво були залучені до масштабної схеми легалізації 150 мільйонів гривень готівки.
Ці кошти збиралися для внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. У матеріалах слідства фігурують відомі політичні та бізнесові прізвища:
-
Ексзаступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра;
-
Ексдепутат Максим Микитась;
-
Народний депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар;
-
Голова правління банку Олег Ступак та власне голова Наглядової ради Микола Гладишенко.
За даними слідства, Гладишенко безпосередньо звітував Ірині Мудрй про транспортування та відмивання коштів через підконтрольні структури, після чого 29 червня застава за Галущенка була внесена. Як зазначають джерела, перебуваючи в СІЗО, Галущенко через адвокатів сигналізував на Банкову про готовність співпрацювати зі слідством і здавати вище керівництво, якщо питання із заставою не вирішать. Саме цей ультиматум запустив процес термінового пошуку 150 мільйонів, де ключову роль зіграли ручні кадрові призначення у державних банках.
Реакція системи: усунення та розслідування
Після спалаху скандалу повноваження Миколи Гладишенка на чолі наглядової ради «Сенс Банку» були припинені, а Національний банк України відкрив офіційне адміністративне провадження щодо оцінки колективної придатності всього складу органу управління. Банк розпочав процедуру оновлення наглядової ради.
Проте історія з призначенням людини з найнижчими балами, яку заздалегідь відсіювали міжнародні рекрутери та не підтримував Мінфін, оголює головну системну проблему: державні фінансові установи під час війни й надалі залишаються вразливими до ручного управління, коли політичні домовленості важать значно більше за професійні конкурси та репутаційні ризики.
