Адвоката Андрія Мариніва засуджено за зловживання впливом у схемі бронювання від мобілізації

Адвокат Андрій Маринів, син декана Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Володимира Мариніва, отримав вирок за зловживання впливом. Про це повідомляє 368.media з посиланням на рішення Солом’янського райсуду Києва.

Деталі справи

У грудні 2024 року військовозобов’язаний звернувся до Мариніва, щоб оновити військово-облікові документи. Замість законної допомоги адвокат запропонував незаконну схему:

• Оновлення даних у ТЦК без участі клієнта.
• Постановка на облік.
• Фіктивне працевлаштування на підприємстві критичної інфраструктури для бронювання від мобілізації на рік.

Вартість послуги становила $15 000, з яких $5 000 призначалися для невстановленої особи в ТЦК, а решта — для впливу на керівництво підприємства. Після працевлаштування клієнт мав щомісяця платити роботодавцю ~$200 неофіційно для покриття податків.

Хід розслідування

Чоловік повідомив правоохоронців, які організували контрольовану операцію. Він передав Мариніву $5 000, і за два тижні його дані оновилися в ТЦК без відвідування, що підтвердив додаток «Резерв+». Наприкінці лютого 2025 року клієнт передав адвокату ще $10 000. У березні ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологічні системи» прийняло його на посаду лицювальника-плиточника, забронювавши від мобілізації на рік.

Вирок

Маринів уклав угоду з прокурором, визнавши провину за ч. 2 ст. 369-2 КК (зловживання впливом). Кваліфікацію пом’якшили, виключивши вимагання, що дозволило уникнути ув’язнення. Суд призначив штраф у 1,24 млн грн — суму, раніше внесену як заставу для виходу з СІЗО.

Додаткові зв’язки

Андрій Маринів був помічником судді Конституційного Суду Віктора Кичуна, призначеного у 2021 році за поданням «Слуги народу». Його батько, Володимир Маринів, претендував на посаду у Вищій раді правосуддя. Заступника директора ТОВ «Технологічні системи» підозрюють в отриманні хабарів за бронювання працівників.

Висновки

Схема Андрія Мариніва з використанням впливу для фіктивного бронювання від мобілізації свідчить про зловживання в умовах війни. Штраф, попри м’якість покарання, є сигналом для інших посадовців. Справа потребує подальшого розслідування щодо причетності ТЦК і підприємства, щоб викрити всіх учасників і запобігти подібним порушенням. НАБУ та правоохоронці мають перевірити прозорість таких угод і покарати винних.