Вищий антикорупційний суд (ВАКС) зобов’язав Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочати розслідування щодо можливого незаконного збагачення заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Дмитра Петрова, який задекларував 10 млн грн готівкою. Про це повідомляє редакція 368.media.
Заява про злочин
11 вересня 2024 року заявниця звернулася до НАБУ, стверджуючи, що Дмитро Петров, який працює в органах прокуратури з 2010 року, зокрема на керівних посадах у Генеральній прокуратурі (2014–2019) та Державній міграційній службі, набув активи на 232,6 млн грн. Ці активи, за її словами, значно перевищують його законні доходи та доходи близьких родичів.
Заявниця зазначила, що Петров приховував походження майна, оформлюючи його на бабусю, матір і дружину, а також декларував активи, несумісні з офіційними доходами.
Бездіяльність НАБУ
Заяву отримали 13 вересня 2024 року, але НАБУ не внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і не надало заявниці витяг із реєстру. 20 вересня адвокат подав скаргу до ВАКС, вказавши на бездіяльність НАБУ та порушення ст. 214 Кримінального процесуального кодексу (КПК), яка вимагає розпочати розслідування протягом 24 годин після отримання заяви.
Рішення ВАКС
Слідча суддя ВАКС, розглянувши скаргу у відкритому засіданні, задовольнила її, встановивши:
- Заява містить дані, які можуть свідчити про незаконне збагачення за ч. 1 ст. 368-5 КК України.
- НАБУ порушило ст. 214 КПК, не внісши відомості до ЄРДР у встановлений строк.
- Справа підпадає під юрисдикцію ВАКС, оскільки стосується можливого корупційного правопорушення прокурора (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК та ст. 15 закону «Про прокуратуру»).
Суд зобов’язав НАБУ внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування. Ухвала набрала чинності одразу та не підлягає окремому оскарженню.
Висновки
Рішення ВАКС щодо Дмитра Петрова підкреслює необхідність ретельної перевірки джерел походження його статків, зокрема 10 млн грн готівки та активів на 232,6 млн грн. Бездіяльність НАБУ у цій справі викликала занепокоєння, але судовий примус може активізувати розслідування. Ця справа є черговим прикладом викликів у боротьбі з корупцією серед високопосадовців і потребує уваги громадськості та антикорупційних органів.
