Голова ДП «Ліси України» Юрій Болоховець побудував приватний комплекс на Чернігівщині, який оформив на родичі по пов’язаних з ним осіб.
Про це пише NGL.media.
Мова йде про колишній Деркачів хутір, але нині це фактично околиця села Івангород, звідки походить сам Юрій Болоховець, його дружина та бізнес-партнери його родини. Це у південно-східній частині Чернігівської області, за 60 км від Ніжина.
У листопаді 2023 року ДБР відкрило кримінальне провадження і одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі запідозрили, що Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. Так, за даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн.
У цій же кримінальній справі згадується «хутір» в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія цього комплексу огороджена суцільним парканом, складається із 14 приватизованих земельних ділянок, і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що є у користуванні очолюваного Болоховцем ДП «Ліси України».
За даними держреєстру нерухомості, приватизовані земельні ділянки, що входять до території комплексу, поділені між шістьма людьми. Також одна, найбільша ділянка площею 4 гектари, є комунальною, але з 2012 року перебуває в оренді у 63-річної Ганни Болоховець, колишньої вчительки, матері очільника «Лісів України». Призначення цієї земельної ділянки – під ведення фермерського господарства.
На цій ділянці розташований штучний ставок, який судячи з даних Google Earth Pro, викопали теж у 2012 році. Договір про оренду цієї ділянки Ганна Болоховець підписувала у сільській раді Івангорода, яка після реформи децентралізації була ліквідована, а село приєднали до Ічнянської територіальної громади. І як це часто трапляється, під час ліквідації сільради договір про оренду землі з Ганною Болоховець зник: його на запит NGL.media не змогли надати ні в міській, ні в районній радах.
Окрім великої орендованої ділянки, у власності Ганни Болоховець є ще дві ділянки на «хуторі» загальною площею 1,1 га, та житловий будинок. А решта ділянок загальною площею близько 3 га, належать ще п’ятьом людям: 30-річному Андрію Реві, 86-річній Ганні Реві, 32-річній Олександрі Зубко, 39-річній Мері Піроян та 37-річному Василю Перхуну. Усі ці ділянки були приватизовані до 2021 року.
У процесі підготовки цього матеріалу з NGL.media зв’язався батько Андрія Реви, 56-річний Михайло Рева – уродженець Івангорода, підприємець, що нині активно займається енергетикою. Ще у 2008 році Михайло Рева разом з тоді ще 26-річним лісничим комунального лісгоспу «Ічнярайагролісництво» Юрієм Болоховцем заснував «Мисливсько-рибальське підприємство« Єгер» , що користується 23 тис. га мисливських угідь на Чернігівщині.
Михайло Рева
Поєднує ці дві родини не лише спільне походження та сусідство, але і бізнес. Наприклад, Андрій Рева, 30-річний син Михайла Реви, уже більше 10 років володіє фермерським господарством «Івангородське» разом з Ганною Болоховець, мамою директора ДП «Ліси України». А з Людмилою Болоховець, дружиною Юрія Болоховця, у Реви-молодшого є спільне ТзОВ «Івангородське», що займається сільським господарством. Ці два однойменні господарства мають у власності або орендують понад 1700 га землі в Івангороді та поза межами села. При цьому, часто власну землю в оренду їм здають найближчі родичі Юрія Болоховця – його мама (Ганна Болоховець), батько (Віталій Болоховець), тітка (Людмила Болоховець) та дружина (Людмила Болоховець).
Земельні ділянки ТзОВ «Івангородське» та ФГ «Івангородське» (NGL.media на основі кадастрових даних)
Якщо вірити місцевим медіа, то на «хуторі» на околиці Івангороді також розташована господарська частина мисливського господарства «Єгер», зокрема, вольєри з мисливськими собаками. Власне зараз це господарство офіційно належить Михайлу і Андрію Ревам та Артуру Ананяну, бізнесмену родом з Донецька, який у 2017 році отримав частку Юрія Болоховця, а наступного року його дружина, візажистка Мері Піроян, стала власницею ділянки на «хуторі» площею 0,16 га.
Ще одна ділянка на «хуторі» площею 0,4 га належать 32-річній Олександрі Зубко, яка є донькою депутата Київської міськради та екс-нардепа Юрія Зубка. Олександра Зубко ще донедавна була власницею ТзОВ «Анкор Трейд», яке зараз належить Андрію Реві. А нині Зубко є співвласницею кількох будівельних компаній та заснованого у червні 2023 року ТзОВ «Кора Біоенерджі», що займається виробництвом виробів з деревини.
Ще одним власником ділянки 0,4548 га на «хуторі» є 37-річний Василь Перхун з Київщини. Раніше він працював у лісгоспі в Білій Церкві, а зараз, за його словами, займається вирощуванням хвойних дерев.
У липні 2021 року 31-річна Ганна Лікаренко, кузина Андрія Реви та донька колишнього голови Ічнянської сільської ради Олександра Лікаренка, реєструє ТзОВ «Дитячий спортивно-освітній клуб “Спарта”». Через два роки ця компанія звертається до Чернігівської обласної ради з проханням виділити частину комунального лісу в Івангороді під потреби дитячого клубу. Йдеться про 2,5 га лісу, яким опікується комунальне ДП «Ічнярайагролісництво» – цю ділянку, за версією слідчих, ще до рішення облради уже захопили своїм «хутором» Болоховці та Реви. Власне ДБР вважає, що намагання отримати дозвіл на користування лісовою землею – це насправді спроба легалізувати захоплення лісу. З цією точкою зору важко не погодитись.
27 вересня 2023 року депутати Чернігівської обласної ради погодили виділення у користування «ДСОК “Спарта”» 2,5 га на території лісу. Але з якихось причин договір з комунальним лісгоспом «Спарта» так і не уклала. Натомість у травні 2023 року Чернігівська обласна військова адміністрація видала розпорядження про виділення «Спарті» 2,5 га на території «Ніжинського лісового господарства», що підпорядковується ДП «Ліси Україна». У результаті договір на користування цим лісом таки був підписаний. Слідчі вважають, що керівництво як комунального, так і державного лісгоспів умисно не помічають порушень та сприяють легалізації захоплення лісу. А передача ділянки у користування «Спарті» виглядає як спроба легалізувати самовільне захоплення лісу.
