25 мільйонів на портах та фіктивна конкуренція: як оточення одіозного Дубневича продовжує «пиляти» державні мільйони

Українська державна інфраструктура продовжує залишатися ласим шматком для кланів, які роками вибудовували корупційні монополії. Поки правоохоронці намагаються довести до ладу старі гучні справи, фігуранти тісних орбіт колишніх топпосадовців успішно освоюють нові мільйонні бюджети. Яскравим прикладом стала масштабна схема із закупівлями державного морського порту «Південний», де ключову роль зіграли структури, пов’язані з колишнім помічником одіозного нардепа Ярослава Дубневича — Сергієм Тараненком.

Тим часом судова система продовжує створювати дивовижні лазівки для корупціонерів, намагаючись закрити навіть найрезонансніші справи минулих років через «вичерпані терміни».

Імітація конкуренції та вдвічі завищені ціни: як «Південний» збагачував фірму Тараненка

Протягом 2024–2025 років державний морський порт «Південний» провів серію тендерів, які одразу опинилися в полі зору Бюро економічної безпеки (провадження № 72024161010000016). Головним бенефіціаром цих закупівель стало ТОВ «ВКП „ТАКО“», директором якого є Сергій Тараненко.

Слідство розкрило класичну схему ручного управління торгами:

31 січня 2024 року співробітниця порту надіслала із власної пошти запити п’яти компаніям.

Вже наступного дня з корпоративної пошти підприємства «ТАКО» потенційним конкурентам розіслали повністю готові проєкти «комерційних пропозицій» для підписання.

У результаті на тендерах «ТАКО» гарантовано залишалося єдиним реальним учасником, а контракти підписували тодішній керівник порту Олександр Олейник та директор фірми В’ячеслав Сатуновский.

Експертизи чітко підтвердили: ціни на закуплену продукцію перевищували ринкові аналогічні показники (за якими купували товари такі гіганти, як «Укрзалізниця», ДТЕК, Полтавський ГЗК та «АрселорМіттал») у 1,5–2 рази. Загальна переплата за договорами склала мільйони гривень (зокрема, за одним із епізодів 12,68 млн грн було перераховано з рахунків ПУМБ на рахунок постачальника в Укрексімбанку). 30 червня 2026 року директору компанії офіційно повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ.

Попри це, схема продовжилася і в 2025 році на тендері вартістю 6,22 млн грн. За допомогою підставних фірм («Будіндустрія» та «Завод рейкових скріплень» під керівництвом Андрія Григоренка) держбюджет втратив ще понад 2 млн грн. Ба більше, суди досі умудряються саботувати арешти рахунків фігурантів, відмовляючись блокувати вкрадені кошти.

Імперія Тараненка та мільярдні прибутки ДнСЗ

Сам Сергій Тараненко контролює ключові важелі впливу у потужних промислових активах. Головною перлиною його бізнесу залишається АТ «Дніпровський стрілочний завод» (ДнСЗ), де Тараненко обіймає керівну посаду та володіє пакетом акцій (9,9992%), а серед партнерів світяться одіозні фігури на кшталт Загіда Краснова. Лише за 2025 рік це підприємство на тендерах та поставках отримало 1,96 мільярда гривень виручки та 580,87 мільйона гривень чистого прибутку, тоді як скромне ТОВ «ВКП „ТАКО“» із штатом у 19 працівників освоїло ще майже 60 мільйонів.

Чергове закриття «справи Дубневича» на 93 мільйони

Паралельно в судах розгортається драма навколо давнього корупційного кейсу НАБУ № 52017000000000365 щодо розкрадання коштів «Укрзалізниці» у 2015–2017 роках.

За даними слідства, «Дніпровський стрілочний завод» продавав продукцію «Корпорації КРТ» Ярослава Дубневича за 525,9 млн грн. Та перепродавала її фірмі-прокладці «Арго» за 631,4 млн грн, а сама «Укрзалізниця» зрештою викуповувала її за 637,9 млн грн. Сума збитків державі склала 93,28 млн грн, а на лаві підсудних опинилися сам Ярослав Дубневич, Сергій Тараненко та інші топменедждери.

Після того, як у 2023 році Дубневича оголосили в міжнародний розшук, а понад 56 млн грн його залогів пішли на користь держави, справа знову зіткнулася з правовим нігілізмом. 26 травня 2026 року Вищий антикорупційний суд ухвалою повторно закрив провадження через нібито закінчення строків досудового розслідування.

Проте Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оперативно оскаржила це рішення. Наразі триває розгляд в апеляції, чергове засідання у якому призначене на 18 листопада 2026 року. Цей кейс стане лакмусовим папірцем для української Феміди: чи зможуть одіозні політики та їхні поплічники остаточно уникнути відповідальності за мільйонні грабунки держбюджету.