«Тіньові прайси» чи інформаційна війна: народна депутатка Ганна Скороход звинуватила керівництво Адміністрації судноплавства в мільйонних поборах на Дунаї

Український експорт через дунайські порти опинився в епіцентрі масштабного скандалу, що супроводжується взаємними звинуваченнями у корупції, запеклими медійними війнами та відкриттям офіційного дисциплінарного провадження. Народна депутатка України Ганна Скороход публічно виступила з різкими звинуваченнями на адресу голови Адміністрації судноплавства Сергія Гурського, заявивши про існування колосальних «тіньових тарифів» за прохід суден та видачу дозвільних документів морякам. У той час як уряд та профільне міністерство призначили службову перевірку, ринок розділився на два табори: одні вимагають жорсткого покарання посадовців за вимагання, інші ж називають заяви парламентарки «інформаційним мінуванням» та спробою дестабілізувати роботу стратегічного логістичного вузла.

На чому базуються звинувачення Скороход?

Шість суден на добу замість необхідних шістнадцяти — саме таку пропускну здатність раніше фіксували експерти на ключовій ділянці, що стало підґрунтям для гучних заяв. Ще на початку вересня народна депутатка Ганна Скороход у своєму Telegram-каналі оприлюднила інформацію про так звані «ставки на Дунаї». За її словами, неофіційні платежі за черговість проходу суден у період каденції Сергія Гурського злетіли до астрономічних цифр у 30–50 тисяч доларів США за одне місце. Окрім цього, депутатка заявила про здорожчання сертифікатів для українських моряків на 3–5 тисяч доларів, зв’язавши це у своєму дописі з особистими витратами посадовця. Наслідки не змусили на себе чекати: вже наступного дня Кабінет Міністрів відкрив щодо голови Адміністрації судноплавства офіційне дисциплінарне провадження та тимчасово відсторонив його від виконання службових обов’язків.

Реакція Адміністрації судноплавства та Мінтрансу

Сам Сергій Гурський категорично відкинув усі звинувачення, назвавши їх абсолютно безпідставними та такими, що створюють спотворене уявлення про реальний стан речей. У своєму офіційному відеозверненні він наголосив, що підвідомче йому відомство юридично не має жодних повноважень видавати дозволи на вантажно-розвантажувальні роботи в портових комплексах чи регулювати черговість заходу суден. За словами Гурського, подібні процеси перебувають у зоні відповідальності зовсім інших державних структур та суб’єктів господарювання, які не підпорядковуються Адміністрації судноплавства. Посадовець підкреслив, що сам попросив про відсторонення на час перевірки, аби довести власну невинуватість.

У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту зазначили, що спеціальна Комісія з питань вищого корпусу державної служби наразі веде ретельне провадження, результати якого мають бути оприлюднені до 23 жовтня. На період розслідування обов’язки очільника відомства покладено на Сергія Максимова, а матеріали справи також скеровано до правоохоронних органів для надання остаточної юридичної оцінки.

Що кажуть експерти ринку?

Головним контраргументом проти версії депутатки є технічні особливості логістики. Як зазначають профільні фахівці та представники портової галузі, Сулінським каналом безпосередньо керує румунська сторона (адміністрація AFDJ), тоді як формування списків на українській частині здійснюється Адміністрацією морських портів України (АМПУ) на основі заявок портів та агентів. Пропускна спроможність каналу наразі становить близько шести суден на добу через природні чинники та загальну завантаженість, що є об’єктивним «вузьким горлом», а не наслідком чиїсь зловживань. Водночас проблема корупції у сфері дипломування моряків залишається болючою точкою української транспортної системи ще з попередніх років, що неодноразово фіксувалося профільними антикорупційними організаціями.

Сам контекст навколо фігури самої Ганни Скороход також викликає чимало дискусій у медіапросторі, адже раніше органи НАБУ та САП повідомляли їй про підозру у справі щодо ймовірного продажу санкцій РНБО. З іншого боку, низка експертів наголошує на важливості прозорого завершення перевірки: якщо звинувачення підтвердяться, винні мають понести кримінальну відповідальність, якщо ж ні — держава та суспільство повинні отримати чіткі докази безпідставності подібних публічних атак, які б’ють по репутації України на міжнародній арені.