Судовий фіаско на 3 мільярди: Кропачову відмовили у стягненні коштів із державного підприємства «Краснолиманська»

Господарський суд Донецької області відхилив позовні вимоги ТОВ «Краснолиманське», пов’язаного з обвинуваченим у масштабних корупційних схемах бізнесменом Віталієм Кропачовим. Фірма намагалася стягнути понад 3,012 мільярда гривень із ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Відповідне рішення у справі № 905/169/25 (905/1262/23) ухвалила суддя Наталія Величко, повністю відмовивши приватному підприємству у задоволенні позову.

Суть претензій: вимога оплати за копалини в надрах

Приватна компанія вимагала виплатити зазначені мільярдні кошти як компенсацію за безпідставно набуте майно. Позивач стверджував, що державне підприємство у період з серпня 2020 по березень 2021 року самовільно підняло на поверхню 411 тисяч тонн вугілля на ділянці пласта Із (1-ша південна лава ухилу №1 заскидової частини). Ексклюзивне право на розробку цієї території, згідно зі спеціальним дозволом №3316 від 19.12.2003, належить саме ТОВ «Краснолиманське».

Оскільки фізично повернути видобуте паливо неможливо, компанія вимагала грошову компенсацію, розраховану за Методикою №303 Мінекології. На підтвердження своєї позиції фірма надала суду маркшейдерські довідки, акти УПД-21 та висновок судового експерта.

Позиція держпідприємства, Міненерго та висновки суду

Представники ДП «ВК «Краснолиманська» проти позову категорично заперечували. Вони наголосили, що мова йде не про готове та передане паливо, а про корисні копалини, які на момент видобутку перебували під землею і за законом є власністю держави. Також відповідач зазначив, що опонент не довів наявність реальних збитків, а Методика №303 не може регулювати комерційні суперечки між двома фірмами. Окремо Міністерство енергетики та Східне міжрегіональне управління Держпраці вказали на суттєві суперечності у наданих обсягах видобутку.

Суд підтримав сторону держави, встановивши, що приватна компанія не змогла довести ключові факти:

  • Точний обсяг видобутої сировини саме з пласта Із не підтверджений, а надана документація є неповною.

  • Висновок експерта визнано судом непереконливим і таким, що містить внутрішні протиріччя.

  • Нову судову економічну експертизу, яку призначив суд, так і не провели, оскільки фірма Кропачова банально відмовилася її оплачувати.

  • Використана позивачем Методика №303 на момент розгляду справи вже втратила чинність. До того ж вона створена для розрахунку шкоди, завданої державі, а не для вирішення майнових спорів між двома юридичними особами.

Історія створення тіньового вугільного хабу

Столичне ТОВ «Краснолиманське» тривалий час виконувало роль приватної компанії-прокладки олігарха Віталія Кропачова, яка паразитувала на потужностях однойменного державного підприємства. Бізнесмен викупив контрольну частку в цьому ТОВ у 2017 році, отримавши ліцензію №3316 на користування надрами та гірничий відвід. З того часу фірма стала основним оператором видобутку на державній шахті.

За матеріалами ДБР, Кропачов створив злочинну модель, за якої керівництво державного підприємства штучно блокувало власну роботу, накопичувало борги та зупиняло державний видобуток. Весь реальний видобуток на потужностях шахти здійснювало виключно ТОВ «Краснолиманське».

Отримане вугілля реалізовували через підконтрольні олігарху структури, що дозволяло акумулювати чистий прибуток у приватних кишенях та банкрутувати держшахту. За версією слідства, ці фінансові ресурси Кропачов планував витратити на майбутню приватизацію компанії «Центренерго». Наразі бізнесмену інкримінують організацію злочинного угруповання, доведення держструктури до банкрутства та завдання збитків бюджету на суму понад 2 мільярди гривень. Справу офіційно передали на розгляд суду в квітні 2025 року.

superadmin

Recent Posts

Подвійні стандарти luxury-рітейлу: як бізнесмен Антон Шухнін поєднує патріотичні інтерв’ю з майновими схемами в окупованому Донецьку

Український підприємець Антон Шухнін, який заробив капітал на реалізації преміального одягу, останнім часом став частим…

3 години ago

Стрімкий злет у 20 років та сімейний шлейф: що відомо про Анну Дорош, яка очолила протокол очільника МОЗ

Кадрове рішення щодо призначення 20-річної Анни Дорош керівницею служби протоколу міністра охорони здоров’я України спровокувало…

4 години ago

Фіктивна застава під «Будинок моди»: як колишній очільник «Спецтехноекспорту» Павло Барбул втратив 100 тисяч доларів

Судові органи здійснюють розгляд кримінальної справи, у якій потерпілою стороною офіційно визнано ексголовного менеджера державного…

5 години ago

Боргові зобов’язання, заощадження в іноземній валюті та дорогий автопарк на пенсіонерах: детальний огляд майнового звіту керівника сервісних центрів МВС Дмитра Крейнера

Керівник Регіонального сервісного центру МВС, який очолює структуру одразу у трьох регіонах — Харківській, Полтавській…

8 години ago

Російський капітал на українських торгах: як Худайнатов, Дерипаска та підставні фірми повертають конфісковані активи

Поки в Україні триває процес розпродажу об'єктів державної власності, у торгах починають брати участь комерційні…

9 години ago

Подвійне громадянство та куратори з ФСБ: як харківський ділок Ілля Левінсон п’ять років уникає тюрми за злив українського ОПК Росії

Бізнесмен із Харкова Ілля Левінсон, який володіє громадянством як України, так і Росії, створив масштабну…

9 години ago