Скандальний тендер: військове меморіальне кладовище замовило надгробки на 20 млн грн у компанії білоруски, яка транслює проросійські погляди

Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» уклала договір на постачання 200 пам’ятників із карарського мармуру із фірмою Марії (Маріки) Гриневської. Уродженка Мінська відкрито просуває наративи країни-агресора у соціальних мережах та веде підприємницьку діяльність на території РФ.

Про це свідчать результати розслідування, оприлюднені міжнародним детективним бюро Absolution.

Згідно з офіційними даними, 8 червня ДУ «Національне військове меморіальне кладовище» організувала закупівлю послуг із виготовлення намогильних споруд із природного світлого каменю з художнім гравіюванням та портретами полеглих захисників України. Очікувана вартість робіт становила 19,96 мільйона гривень. Перемогу в тендері здобув єдиний підрядник, який подав заявку, — «Представництво Ексклюзив с.р.л. в Україні».

Аналіз комерційного суб’єкта виявив низку підозрілих деталей. Фірма отримала офіційну реєстрацію 18 травня 2026 року — лише за дев’ять днів до публікації оголошення про торги. Фактично перша закупівля новоствореного підприємства одразу завершилася багатомільйонним державним замовленням. Засновниками компанії є італійський громадянин Річчі Стефано та його дружина Марія Гриневська, яка народилася в Мінську в 1959 році й відома своїми антиукраїнськими висловлюваннями.

У соціальних мережах, зокрема у Facebook, Гриневська активно поширює пропагандистські тези про «бандерівців» та ігнорує тему російської військової агресії проти України, паралельно підтримуючи бізнес-активності у Російській Федерації.

На українському ринку інтереси цієї структури представляє 29-річна Ліна Янюк. Згадок про її попередню вагому бізнес-діяльність у відкритих джерелах майже немає через брак комерційного досвіду, а у соцмережі Instagram вона презентує себе як фахівець із SMM-просування та створення візуального контенту.

У пакеті тендерної документації фірма вказала наявність попереднього досвіду роботи в Україні через угоди з однією юридичною особою та приватним підприємцем, датовані 2024 роком. Проте правовий статус компанії, яка безпосередньо реалізовувала мармур у той період, залишається незрозумілим з огляду на дату реєстрації самого представництва.

Крім того, у матеріально-технічній базі переможця зазначено, що обладнання для виконання робіт орендується у ФОП Артем’єва Наталія Борисівна, яка також виступає субпідрядником проєкту. Примітно, що ця ж підприємиця 4 травня 2026 року уклала свій перший великий договір із меморіальним кладовищем на виробництво плит для колумбарних ніш із аналогічного світлого каменю, після чого була оперативно залучена до співпраці новоствореним «італійським» представництвом.

Додатково відомо, що Наталія Артем’єва, яка спочатку зареєструвала ФОП у місті Кодима, згодом відкрила у столиці нове підприємство — ТОВ «Склокераміка», яке експерти також очікують побачити серед майбутніх учасників закупівель для військового цвинтаря.

Обов’язки директора ДУ «Національне військове меморіальне кладовище» наразі виконує Ярослав Пронюткін.