У Києві триває скандал довкола незаконного привласнення земельних ділянок, у центрі якого — Денис Комарницький, якого ЗМІ називають «смотрящим» столиці. Схема, відома як «туалетна», передбачала реєстрацію незначних споруд, таких як тимчасові будівлі чи «халабуди», як об’єктів нерухомості. Законодавство дозволяє власникам такої нерухомості претендувати на земельну ділянку під нею за спрощеною процедурою, що й використовувалося для захоплення цінних територій в обхід законних аукціонів.
Про це повідомляє АНТИКОР.
За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), організована злочинна група (ОЗГ), до якої, ймовірно, причетний Комарницький, виводила з комунальної власності Києва землі в престижних районах, зокрема в центрі міста. Лише у 2023 році вартість ділянок, на які зазіхала група, оцінювалася в 83,7 млн гривень. У разі реалізації планів із будівництва торгово-розважальних центрів (ТРЦ) і готелю ці землі могли принести прибутки в сотні мільйонів гривень.
Реалізація схеми та її викриття
Схема діяла кілька років, і навіть після втручання правоохоронців у 2024 році її не вдалося одразу зупинити. Важливу роль у викритті відіграли журналісти, зокрема команда Bihus.Info, чиї розслідування виявили причетність впливових посадовців Київської міської державної адміністрації (КМДА). Кримінальна справа №52023000000000154 від 03.04.2023 була відкрита за ст. 255 КК України («створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній»).
Структура ОЗГ та учасники
Організована злочинна група мала чітку ієрархію з розподілом ролей між організаторами та виконавцями. Денис Комарницький, за припущеннями, був ключовим організатором. Серед інших учасників, за даними НАБУ та відкритих джерел, фігурують:
-
Петро Оленич, заступник мера, який, ймовірно, контролював земельні рішення в Києві.
-
Оксана Марченко, депутатка Київради від «Батьківщини», що могла впливати на департаменти та земельну комісію.
-
Михайло Терентьєв, голова комісії з архітектури та містопланування, який, можливо, сприяв передачі ділянок підконтрольним особам без конкурсів.
-
Юрій Леонов, заступник директора КП «Спецжитлофонд», що, ймовірно, просував корупційні будівельні проєкти та лобіював інтереси певних компаній.
-
Олексій Мушта, заступник керівника КП «Київблагоустрій», який підшукував привабливі земельні ділянки, передавав інформацію учасникам схеми та залучав довірених осіб для її реалізації.
Після вручення підозр Оленичу, Леонову та Мушті мер Києва Віталій Кличко оголосив про їхнє звільнення з КМДА. Громадська організація «Нон-Стоп Україна» припускає, що Кличко міг знати про схему та забезпечувати їй політичне прикриття, але ці звинувачення не підтверджені судом, і Кличко не є підозрюваним.
Роль Віталія Білоуса
Значну увагу в розслідуванні привертає Віталій Білоус, який став новим фігурантом справи, хоча ЗМІ приділили йому мало уваги. За даними Bihus.Info, Білоус — колишній однокласник Мушти, якого той запросив із Черкаської області для участі в схемі. На «плівках Комарницького» Білоус згадується як виконавець, що займався оформленням угод і отримував частку від незаконного захоплення землі. Сам він характеризує себе як «непрацелюбного» і «не дуже розумного», але з умінням «моніторити».
Практична реалізація схеми
За даними слідства, Мушта надавав учасникам ОЗГ інформацію про привабливі земельні ділянки, які планували захопити. Він підбирав довірених осіб для оформлення права власності на неіснуючі нежитлові будівлі, що дозволяло уникнути аукціонів. Одним із таких виконавців був Віталій Білоус, через якого група намагалася привласнити ділянки для будівництва ТРЦ і готелю.
У 2023 році учасники схеми визначили економічно вигідні ділянки за адресами:
-
просп. Берестейський, 117 (заклади торгівлі біля метро «Житомирська»);
-
вул. Притисько-Микільська, 3-А (готель);
-
вул. Васильківська, 6 (заклад торгівлі);
-
просп. Червоної Калини, 6-Б (ТРЦ);
-
вул. Кричевського Федора, 5 (заклади торгівлі);
-
вул. Стеценка, 9-Д (ТРЦ).
Для реалізації схеми Білоус у 2021 році зареєстрував ТОВ «Креймолт Фаст» і ТОВ «Реносент Компані». Він замовив у ТОВ «Нік-Експерт» і ТОВ «Тоскор» технічну інвентаризацію неіснуючих будівель. У період із березня по червень 2023 року ці компанії виготовили підроблені довідки та паспорти, що містили неправдиву інформацію про нібито зведені в 1991 році нежитлові споруди. Наприклад, «Нік-Експерт» задокументував будівлі площею 40,8 м² на вул. Васильківській і 41,7 м² на просп. Червоної Калини, а «Тоскор» — об’єкти площею 270 м² на вул. Стеценка та 426,8 м² на вул. Кричевського.
Ці підроблені документи Білоус передав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу, яка, попри відомі їй проблеми з документами, зареєструвала право власності на неіснуючі об’єкти. Запит до КП КМР «КМ БТІ» підтвердив, що таких споруд не існує, але нотаріус усе одно завершила реєстрацію, ймовірно, під тиском впливу групи. Інший нотаріус, Роман Падалка, також був залучений до схеми.
Компанії «Нік-Експерт» і «Тоскор» раніше фігурували в подібних справах, зокрема щодо захоплення землі на вул. Медова, 6-А та 6-Б у Києві через реєстрацію «біотуалетів» і «халабуд».
Судові процеси та дії КМДА
Правоохоронці виявили схему, що призвело до відкриття кримінальної справи №52023000000000154 від 03.04.2023. У квітні 2025 року Київська міська рада подала позов до суду, вимагаючи усунути перешкоди у володінні ділянкою 8000000000:75:178:0011 (просп. Берестейський, 117). Позов спрямований на скасування рішення державного реєстратора — приватного нотаріуса Романа Падалки від 25 серпня 2023 року (індексний номер 69031586).
Ще один судовий процес стосується ТОВ «Реносент Компані» і земельної ділянки 8000000000:75:177:0069 у Святошинському районі Києва. Право власності було зареєстровано на підставі рішення Білоуса від 17 серпня 2023 року (№17_08-Р/23), який вніс до статутного капіталу нежитлову будівлю, оцінену в 750 500 грн. Київська міська рада стверджує, що на цій ділянці немає жодних будівель, а реєстрація була проведена з порушенням законодавства з метою незаконного заволодіння комунальною землею.
Висновки
Масштабна схема захоплення київської землі, імовірно організована Денисом Комарницьким за участю високопосадовців КМДА, могла завдати місту збитків на сотні мільйонів гривень. Її викриття стало можливим завдяки правоохоронцям і журналістам. Хоча розслідування триває, а ключові фігуранти вийшли під заставу, судові позови Київської міської ради та прокуратури дають надію на повернення комунальної землі та притягнення винних до відповідальності. Цей випадок підкреслює необхідність посилення контролю за земельними операціями та забезпечення прозорості в управлінні комунальним майном.
