Тіньовий вугільний трейдер з українським паспортом та пропискою в Монако Дмитро Коваленко, за даними розслідувань, виступав ключовою ланкою у багаторічних схемах експорту російського вугілля в обхід міжнародних обмежень. Фірми Коваленка стали своєрідним європейським прикриттям, яке дозволяло легалізувати продукцію компаній челябінського олігарха Костянтина Струкова на ринках Європейського Союзу та України.
Російський мільярдер Костянтин Струков — бенефіціар вугільних та золотодобувних активів, президент групи «ЮГК» і заступник голови Законодавчих зборів Челябінської області — тривалий час мав імунітет від претензій контролюючих органів РФ. Йому пробачали масштабні екологічні інциденти на Уралі, аварії на виробництвах із людськими жертвами, податкові заборгованості та виведення капіталу в офшорні юрисдикції. Ситуація зазнала кардинальних змін лише після того, як правоохоронці та журналісти-розслідувачі розкрили сталі комерційні зв’язки Струкова з українським трейдером Коваленком. Саме ця співпраця забезпечувала безперебійний транзит російських енергоресурсів європейським та українським споживачам в обхід санкційних пакетів.
«Перерваний транзит» як технологія обходу санкцій
Базовим елементом комерційної взаємодії партнерів була логістична схема так званого «перерваного транзиту». Юридично російське вугілля декларувалося як вантаж для отримувачів у Польщі. Проте під час транспортування маршрут штучно змінювався: частина палива розвантажувалася на території України, а інша частина оформлювалася як повернення з Польщі через нібито «технічні дефекти» або «невідповідність фракції», але фактично теж потрапляла до заздалегідь визначених покупців. Головне завдання схеми полягало у фальсифікації документів для приховування реальної країни походження продукції.
Ключовим постачальником сировини з території РФ виступало засноване у 2013 році в Кемеровській області ТОВ «Мелтек». Діяльність цієї фірми повністю координувалася Струковим та членами його родини через розгалужену систему власності:
-
ТОВ «Бізнес-Актив» — належало доньці олігарха Євгенії Кузнєцовій;
-
ТОВ «КЕВРЗ» — контролювалося компанією «Хоум» та Катериною Абрамовою (діловою партнеркою іншої доньки Струкова — Олександри).
На початку 2025 року посаду генерального директора «Мелтеку» обійняв Микола Караваєв, проте реальні бенефіціари підприємства не змінилися.
Логістична інфраструктура: Монако, Швейцарія, Польща та Україна
Бізнес-структури Дмитра Коваленка демонстрували стрімке зростання паралельно з нарощуванням обсягів торгівлі з російським партнером. Зареєстрована у швейцарському місті Цуг компанія Adelon AG, яка пов’язана з Коваленком, офіційно декларувала імпорт вугілля з ПАР, Австралії, Колумбії, США та Індонезії. Насправді ж за цими деклараціями ховалися поставки з російських розрізів Струкова.
Для оперування великими обсягами вантажів Adelon AG та її польське дочірнє підприємство Polska Grupa Importowa Premium sp. z o.o. (Катовіце) впровадили специфічну морську логістику. Оскільки порти Гданська та Гдині працювали на межі потужностей, трейдери застосували рейдову перевалку за принципом «судно — судно». Великотоннажні кораблі (50–60 тис. тонн) розвантажувалися на рейді в менші судна (5–15 тис. тонн), що дозволяло мінімізувати митний контроль та уникати заторів у портах.
Український вектор діяльності забезпечувався через придбану Коваленком у червні 2024 року київську компанію «Оверфуд», яку згодом перейменували в «Гранова логістик» та перереєстрували в Чорноморську на Одещині. Офіційним власником фірми став кіпрський офшор Afex Investments Limited, а кінцевим бенефіціаром — син трейдера Данило Коваленко.
Крім контрактів із «Мелтеком», швейцарська Adelon AG активно закуповувала вугілля в інших російських надрокористувачів — «Сибэнергоуголь» та «Сибпромнедра», сумарна вартість угод з якими перевищила 100 млн доларів. Для фінансової оптимізації та мінімізації податкового навантаження група використовувала дубайські структури Azurit DWC-LLC та Plaimp SFP Limited.
Фінансовий тиск, арешт Струкова та націоналізація активів
У 2022 році РНБО України внесла Костянтина Струкова до санкційних списків, проте постачання палива за тіньовими схемами не припинилося. Водночас у самій Росії навколо активів Струкова почали накопичуватися фінансові та юридичні проблеми. Частки ТОВ «Мелтек» опинилися в заставі у Газпромбанку через боргові зобов’язання, а податкові органи Кемеровської області висунули компанії претензії на 1,5 млрд рублів. Суд ухвалив рішення про солідарне стягнення 747 млн рублів зі Струкова, його доньки та ПАТ «ЮГК» за побудову нелегальних схем ухилення від сплати податків. Позиції олігарха суттєво послабилися після звільнення влітку 2024 року прокурора Челябінської області Карена Габріеляна, який тривалий час забезпечував йому адміністративне прикриття.
Фінал багаторічної діяльності настав у липні 2025 року. Співробітники ФСБ затримали Костянтина Струкова безпосередньо на борту його приватного літака Bombardier під час спроби залишити країну. Згодом Радянський районний суд Челябінська повністю задовольнив позов Генеральної прокуратури РФ, вилучивши в дохід держави понад 149 млрд акцій ПАТ «ЮГК» та 100% статутного капіталу керуючої компанії, а також активи пов’язаних родичів, передавши їх в управління Росмайна.
За висновками розслідувачів, саме Adelon AG Дмитра Коваленка, яка забезпечила закупівлю вугілля у структур Струкова щонайменше на 90 млн доларів, своєю діяльністю привернула увагу міжнародних та внутрішніх контролюючих органів, що врешті-решт призвело до ліквідації вугільної імперії челябінського магната.
