Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Ще одне українське медіа - журнал "Новое время" - вирішило розібратися, хто такий Максим Кріппа…
Денис Штілерман — керівник і головний інженер компанії «Fire point», яка розробляє далекобійну ракету «Фламінго»,…
Виконавчий директор Державного підприємства «Ліси України» Ігор Лицур задекларував за 2025 рік зарплату майже в…
Бізнес-схема Максима Кріппи навколо S.T.A.L.K.E.R. 2 виглядає так: операційний центр GSC Game World залишається в…
Дмитро Сергійович Шевчук (15.08.2000), який позиціонував себе як успішного трейдера та інвестора, обдурив понад 800…
Кожен, хто купує залізничний квиток, автоматично сплачує обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків — від…