Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Центральний районний суд міста Миколаєва офіційно закрив кримінальне провадження проти фінансового директора ТОВ «Харвест Грейн»…
Доки Україна стікає кров’ю у війні з агресором, у високих кабінетах продовжується зухвале пограбування держави.…
Артем Бородатюк — яскравий приклад сучасного українського підприємця, який зумів розбудувати не просто успішну digital-групу,…
Розкішне життя Віталія Хомутинніка вже давно не вписується у рамки звичних уявлень про доходи державних…
Шевченківський райсуд Києва продовжив до 3 жовтня 2026 року процесуальні обов'язки директору ТОВ «Дрилінг Едвайзер»…
Поки правоохоронні органи бадьоро звітують про нові кримінальні провадження навколо КП «Київпастранс», старі мільйонні справи…