Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Практика реалізації масштабних інфраструктурних проєктів за неконкурентними процедурами перемістилася у сферу відновлення вітчизняних енергетичних об'єктів,…
Головна інтрига гучного розслідування щодо Всеволода Князєва — яким чином долари, виділені бізнесменом Костянтином Жеваго,…
Представник депутатського корпусу Київської міської ради від політичної сили «Голос» Григорій Маленко, відомий у медійних…
У столиці Польщі правоохоронні органи провели затримання 62-річного генерал-полковника міліції у відставці, вихідця із Заліщиків,…
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області ухвалила рішення на три місяці заморозити дію адвокатського свідоцтва Олексія…
Судові інстанції повністю звільнили колишнього співробітника Національного антикорупційного бюро України Гусарова від кримінального переслідування за…