Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, демонструють, як в Україні санкційна політика перетворюється з інструменту безпеки на засіб переділу власності, пише журналіст Олекса Шалайський.
Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, зокрема одним у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася кримського активу, але процес тривав кілька місяців. Цього вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за держзраду, арештували майно, передали ТРЦ до АРМА та обмежили діяльність компанії. За словами Шалайського, справа «розсипається» через слабку доказову базу, і у 2023 році суди почали знімати арешти. Проте у 2024 році, коли правові підстави вичерпалися, РНБО запровадила санкції, замінивши «діряве» право «емоційним».
Цей випадок, на думку журналіста, показує, як санкції використовують не проти ворогів, а для тиску на бізнес. Шалайський ставить питання: якщо застосовано «прецедент Arricano», чому не передають до АРМА активи компаній, як-от АШАН чи Райффайзен, які працювали в Росії після лютого 2022 року?
«У нас же правова держава без вибіркового правосуддя. Здається», — іронізує він.
Поки країна веде криваву війну за виживання, а тисячі громадян віддають останнє на потреби фронту,…
Розслідування колишнього прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Станіслава Броневицького викрило безпрецедентну за масштабами та цинізмом…
Столична влада під час війни продовжує спрямовувати мільярдні бюджети на соціальні програми, які на практиці…
Українська феміда знову дивує суспільство цинізмом судових рішень та процесуальними маневрами. Велика палата Верховного Суду…
Поки українська економіка працює на межі можливостей, а кожен тиловий податок і кожна гривня з…
Коли країна щодня платить найвищу ціну за виживання, а місцеві бюджети мали б спрямовувати кожну…