Скандали довкола українських державних інституцій набирають нових обертів, демонструючи цинізм і вседозволеність колишніх та чинних високопосадовців. У розслідуванні журналістів Bihus.info спливли шокуючі деталі масштабної схеми рейдерського захоплення активів, до організації якої могли бути причетні ексзаступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, скандальний забудовник і колишній депутат Максим Микитась, а також народний депутат Вадим Столар.
Але найцікавіше в цій історії — не просто переділ майна, а те, як саме злочинне угруповання зачищало державний апарат від чесних кадрів, що наважилися стати на шляху мародерства.
Звільнення за принциповість: як прибрали Ігоря Поночовного
За даними слідства, фігуранти використовували можливості Міністерства юстиції не просто для швидкої перереєстрації чужих об’єктів нерухомості, а вели системну роботу з усунення будь-яких перешкод.
Яскравим епізодом стала доля керівника офісу протидії рейдерству Мін’юсту Ігоря Поночовного. Коли ділки спробували провернути чергову брудну перереєстрацію за допомогою підроблених документів, Поночовний виявив фальсифікацію і категорично відмовився брати участь у злочинній схемі.
Розуміючи, що принципова позиція чиновника руйнує всі плани, тодішня заступниця керівника ОП Ірина Мудра, за версією слідства, особисто ініціювала його звільнення. Проте зробити це «тихо» не вийшло, тому офіс протидії рейдерству просто цинічно реорганізували, викинувши неугодного фахівця на вулицю.
Погрози заступниці міністра та водій як новий «власник»
Схема тиску на міністерських працівників вражає своєю зухвалістю. У матеріалах слідства фігурує заступниця міністра юстиції Олена Ференс, яка координувала роботу згаданого офісу і підтримувала дружні стосунки з Іриною Мудрою.
За інформацією журналістів, Микитась та Мудра всерйоз розраховували важелі тиску і на Ференс. Їй прямим текстом погрожували звільненням або брудними інформаційними кампаніями у підконтрольних медіа — на випадок, якщо вона наважиться затягувати розгляд потрібних рейдерам скарг на дії «кишенькових» реєстраторів.
Попри опір окремих чесних працівників міністерства, фінал виявився прогнозованим для українських реалій: ласу компанію, на яку накинули оком Микитась і Столар, у підсумку переоформили… на звичайного водія Микитася — Єгора Меркулова. Ось так мільйонні бізнесові активи легким рухом руки переписувалися на технічних персонажів.
Замість висновку
Розслідування оголює гнилу систему ручного управління державними органами, де високі кабінети на Банковій та в міністерствах використовувалися як приватні нотаріальні контори для рейдерських захоплень. Коли посадовці найвищого рівня ламають через коліно державну систему заради збагачення одіозних забудовників і одіозних політиків, це вже не просто корупція — це пряма загроза економічній безпеці воюючої країни.
