ПРАТ «Концерн Хлібпром» — один із найбільших виробників хлібобулочних та кондитерських виробів в Україні. Підприємство щодня забезпечує продовольчу стабільність країни, а під час повномасштабної війни його роль стала ще критичнішою: частина продукції постачається структурам, пов’язаним із безпекою, обороною та соціальною сферою. Це накладає на компанію особливу відповідальність щодо прозорості ланцюгів постачання та етичних стандартів партнерства.
Державні оборонні контракти, які «Хлібпром» отримував у 2021–2025 роках, створюють прямий зв’язок між підприємством і коштами платників податків. У воєнний час ці кошти мають працювати виключно на інтереси України — тому питання вибору постачальників набуває стратегічного значення.
Закупівлі в ТОВ «Пуратос Україна» — фінансування армії РФ?
Фінансові документи свідчать, що ПРАТ «Концерн Хлібпром» систематично закуповує інгредієнти у ТОВ «Пуратос Україна» (код ЄДРПОУ 33933338). На перший погляд це виглядає як звичайна співпраця. Проте контекст зовсім інший.
ТОВ «Пуратос Україна» є дочірньою компанією міжнародної групи Puratos Group, яка продовжує вести бізнес у Російській Федерації навіть після початку повномасштабної агресії проти України. За даними численних журналістських розслідувань, фінансових звітів та економічних оглядів, Puratos зберігає в РФ виробничі потужності, продовжує інвестувати в місцеві активи та щороку отримує там значний прибуток.
Згідно з оприлюдненими фінансовими показниками, компанія має в Росії активи на десятки мільйонів доларів та сплачує мільйонні податки до бюджету країни-агресора. У воєнний час значна частина федерального бюджету РФ спрямовується на фінансування війни — відповідно, податки міжнародних корпорацій, включно з Puratos, фактично стають частиною цього ресурсу.
Це створює серйозний репутаційний ризик для всіх українських компаній, які співпрацюють із ТОВ «Пуратос Україна», навіть якщо формально така взаємодія є законною.
Державні перевірки Puratos
Питання діяльності Puratos на українському ринку вже перебуває в полі зору державних органів. Нещодавно Міністерство економіки України офіційно звернулося з проханням провести детальну перевірку діяльності Puratos Group з метою оцінки можливості застосування санкційних обмежень. Це стало наслідком низки журналістських публікацій та звернень експертів, які вказували на неприйнятність паралельної присутності виробника в Україні та країні-агресорі.
Крім того, Служба безпеки України розпочала перевірку діяльності ТОВ «Пуратос Україна» та материнської корпорації Puratos Group.
«СБУ розглянула матеріали щодо можливих неправомірних дій представників Puratos Group і ТОВ «Пуратос Україна», пов’язаних із веденням господарської діяльності на території Російської Федерації, а також інші питання, що надійшли з Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Апарату Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів», — йдеться в офіційному повідомленні.
У воєнний час співпраця з дочірніми структурами Puratos виходить за межі звичайного бізнес-аналізу. Це питання не лише юридичної відповідності, а й моральної, репутаційної та стратегічної відповідальності. Для компаній, які мають стосунок до державних оборонних закупівель або володіють високим публічним статусом, ризики від такої співпраці особливо високі.
Роль власниці та фактор «ОККО»
Наразі ПРАТ «Концерн Хлібпром» належить Наталії Володимирівні Антоновій. До жовтня 2024 року бенефіціаром компанії був Віталій Борисович Антонов, після чого корпоративні права були офіційно переоформлені на Наталію Антонову (дані ЄДР).
За інформацією ThePage.ua, Наталія Антонова була дружиною Віталія Антонова — мажоритарного акціонера АТ «Концерн Галнафтогаз», власника мережі АЗС «ОККО». Вона довгі роки очолює Раду директорів компанії, а у 2023 році замінила Віталія Антонова на посаді Почесного консула Литовської Республіки у Львові. Це підкреслює не лише її управлінську роль, а й дипломатичний статус, який вимагає особливої обачності та бездоганної репутації.
Бренд «ОККО» роками будувався як прозорий, сучасний, соціально відповідальний та патріотичний. Тому будь-які зв’язки — навіть опосередковані — з компаніями, які продовжують працювати в Росії, створюють високі репутаційні та політичні ризики. У воєнний час ці ризики зростають експоненціально — і саме вони становлять найбільшу загрозу для іміджу «ОККО», а не лише для «Хлібпрому».
Редакція має фотопідтвердження: продукція ПРАТ «Концерн Хлібпром», виготовлена з інгредієнтів ТОВ «Пуратос Україна», реалізується на полицях мережі АЗС «ОККО» (зокрема шоколадний кекс).
Дипломатичний вимір: підвищена відповідальність
Окрім бізнесу, Наталія Антонова має офіційний дипломатичний статус — Почесний консул Литовської Республіки у Львові. Це не почесна грамота, а реальна дипломатична роль, яка передбачає високі етичні стандарти, бездоганну репутацію та чутливість до будь-яких ситуацій, здатних викликати непорозуміння серед міжнародних партнерів.
17 листопада вона брала участь у щорічній зустрічі Почесних консулів Литви, організованій Посольством Литовської Республіки в Україні. Такі заходи — це платформа для стратегічного планування та презентації регіональних ініціатив. Дипломатичний статус у поєднанні з великим бізнесом робить репутаційні ризики особливо гострими, адже вони впливають не лише на імідж сімейної компанії, а й на міждержавні відносини.
Кримінальне провадження як додатковий фон
Інформаційний контекст ускладнює ситуацію: на одному з об’єктів «Хлібпрому» проводилися обшуки та вилучення документів у межах кримінального провадження за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). Це провадження не стосується Puratos і не пов’язане зі стратегічними рішеннями власників, але будь-які події такого масштабу створюють додатковий інформаційний тиск.
Для зовнішнього спостерігача великий бізнес сприймається як єдина система, де імідж власників, операційна діяльність і державні контракти тісно взаємопов’язані. Тому навіть нейтральні події можуть посилювати увагу до будь-яких інших аспектів.
Час для стратегічного рішення
Сьогодні «Хлібпром» перебуває в точці, де вибір партнера може мати довгострокові наслідки. Співпраця з компанією, материнська структура якої продовжує працювати в Росії, створює репутаційні ризики, яких можна уникнути, зробивши чіткий і відповідальний крок.
Це рішення стосується не лише економіки, а й стратегічної далекоглядності та захисту репутаційного капіталу, який є особливо цінним для брендів масштабу «ОККО». Репутація будується не цифрами, а діями, зробленими саме в моменти, коли увага суспільства, партнерів і держави особливо пильна.
Сьогодні — саме такий момент.
