«Мільярди на ветеранах»: як соціальний проєкт перетворився на закритий тендерний клуб для оточення Резніченка

Ідея створення мережі ветеранських просторів по всій країні виглядала як благородна соціальна ініціатива: понад 160 об’єктів, де військові мали б отримувати реабілітацію, психологічну підтримку та можливості для занять спортом. Проте за фасадом турботи про захисників журналісти-розслідувачі виявили мільярдні бюджети та добре знайомі обличчя, які роками фігурують у скандалах навколо розподілу державних коштів. Про це детально повідомляє видання «Викривач».

Глибокий аналіз підготовки до реалізації проєкту виявив низку аномалій, які важко пояснити збігом обставин. Зокрема, у деяких містах місцева влада виділяла земельні ділянки під майбутнє будівництво ще до того, як уряд офіційно затверджував фінансування. Така поінформованість окремих осіб вказує на те, що план розподілу об’єктів був готовий заздалегідь, а офіційні процедури слугували лише формальним прикриттям для вже прийнятих рішень.

Сама процедура проведення тендерів також викликає чимало запитань через відсутність реальної конкуренції. У більшості випадків на торги виходить лише один учасник, який і стає переможцем. При цьому досвід обраних підрядників часто не відповідає масштабам завдань: компанії, які раніше виконували дрібні ремонти на кілька мільйонів, раптово отримують гігантські контракти на 132 мільйони гривень. Деякі фірми-переможці взагалі створювалися лише за кілька місяців до оголошення тендеру, що є класичною ознакою «технічних» компаній, створених під конкретний бюджет.

Фінансова сторона питання виглядає не менш сумнівно. Журналісти зафіксували завищення вартості матеріалів та робіт на мільйони гривень. Значна частина витрат у кошторисах прописана максимально розмито, що робить фактичну перевірку цільового використання грошей практично неможливою. Крім того, дивують заявлені терміни робіт: у документації зустрічаються випадки, коли повноцінне капітальне будівництво планують завершити всього за 10 днів, що фізично неможливо для якісного об’єкта.

Окрему роль у цій схемі відіграє підготовка типового проєкту ветеранського простору. Його розробкою займалася не профільна державна установа, а приватний фонд, який раніше спеціалізувався на організації фестивалів. Проєкт було створено за символічну одну гривню у надстислі терміни, після чого він став обов’язковим стандартом для всіх регіонів. Це фактично заблокувало можливість використання інших архітектурних рішень та закріпило контроль над процесом за вузьким колом осіб.

За всією цією конструкцією простежується вплив команди Валентина Резніченка, колишнього очільника Дніпропетровської ОДА. Серед кураторів програми на державному рівні та засновників згаданого фонду опинилися його колишні підлеглі та радники. Варто нагадати, що сам Резніченко вже є фігурантом кримінальних проваджень щодо масштабних розкрадань на будівництві доріг, а його соратники неодноразово з’являлися в інших антикорупційних розслідуваннях.

У підсумку виникає ситуація, коли стратегічно важливий для країни проєкт підтримки ветеранів став ідеальним ґрунтом для побудови системи «освоєння» бюджетних коштів. Питання про необхідність таких просторів не стоїть, проте виникає гостра потреба з’ясувати, чому навколо допомоги військовим так швидко виросла закрита мережа підрядників, пов’язана з одіозними політичними фігурами.Валентин Резніченко, ветеранські простори, корупція на тендерах, Міністерство ветеранів, будівництво для військових, розкрадання бюджету, Викривач, реабілітація ветеранів, фіктивні підрядники, завищення кошторисів