Дубайські новобудови, московська сцена та тіньові мільярди: як номінально безробітний бенефіціар «Трухи» Володимир Литвин будує бізнес-зв’язки від ОАЕ до РФ

Близько десяти років тому український інформаційний простір сколихнув гучний корупційний скандал, відомий як «справа рюкзаків Авакова». Оперативні зйомки прихованими камерами в кабінеті заступника міністра, затримання сина очільника МВС Олександра та серія обшуків завершилися для одного з ключових фігурантів, харківського підприємця Володимира Литвина, угодою зі слідством у 2018 році. Визнавши провину та компенсувавши бюджету майже 5 мільйонів гривень, Литвин у 2020 році остаточно позбувся процесуальних претензій. Наступний сплеск публічного інтересу до його персони відбувся після оприлюднення розслідувань щодо реальних контролерів мегапопулярного телеграм-каналу «Труха», де Литвина титровали як головного куратора проєкту. Проте детальний аналіз його оточення відкриває значно масштабніші вектори діяльності: від партнерства із забудовником-утікачем в ОАЕ до тривалих зв’язків із країною-агресором.

Згідно з відомостями з офіційних комерційних реєстрів, безпосередньо Володимир Литвин наразі позбувся статусу засновника у своїх ключових компаніях — ТОВ «Турбосео Україна», ТОВ «НПВ Діапазон» та ТОВ «Магноліт», а фірму «Інтернет технології «Турбогруп» було відправлено на ліквідацію ще у 2021 році. Аналогічно комерсант припинив діяльність власних ФОПів, що спеціалізувалися на швейному виробництві.

Слід асфальту та дубайської нерухомості: родинний бізнес-тандем

Поки син формально залишається безробітним, його мати Вікторія Манжос (спільна адреса реєстрації в Харкові та дані журналістів NGL.media підтверджують цей родинний зв’язок) активно нарощує корпоративну присутність. Вона володіє 50% акцій ТОВ «Харківський асфальтний завод». Другим співзасновником цього підприємства виступає інвестиційний фонд «Вілард», підконтрольний відомому харківському девелоперу Єгору Масленнікову.

Попри повну зупинку будівельних майданчиків Масленнікова в Києві та Харкові, розслідування видання «Антикор» зафіксувало його масштабну девелоперську експансію в Об’єднаних Арабських Еміратах. Під брендом Object One в Дубаї наразі зводяться 15 багатоповерхових об’єктів, один з яких уже функціонує. Показово, що англомовна назва українського заводу матері Литвина звучить аналогічно — «Urban One». Ще одним партнером у цьому бізнесі є Дмитро Ложніков, який інтегрований у керівний контур інших українських підприємств Масленнікова.

Діяльність згаданого фонду «Вілард» зі статутним капіталом у 100 мільйонів гривень стала об’єктом уваги правоохоронців через ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах. Матеріали кримінального провадження містять аналітичні висновки щодо можливої легалізації незаконних доходів та фінансування терористичної діяльності в період з 2019 по 2023 роки. У квітні 2026 року столичний підрозділ Бюро економічної безпеки (БЕБ) через суд отримав санкціонований доступ до банківських рахунків цієї структури.

Еволюція швейного бренду Sl_Ira: від реверансів Авакову до гастролей у МХАТі

Своє знайомство із сином ексміністра внутрішніх справ Олександром Аваковим Литвин у ранніх інтерв’ю пояснював специфікою «невеликого міста Харкова», де бізнес-еліта відвідує тотожні заклади. Журналістам вдалося верифікувати їхні неформальні контакти завдяки світлинам із презентації модного бренду жіночого одягу Sl_Ira у 2015 році. Саме Литвин офіційно зареєстрував на себе однойменну торговельну марку та позиціонував себе як топменеджер швейного бізнесу, орієнтованого на зовнішні ринки.

Однак уже у 2018 році обличчя і дизайнер бренду Ірина Слоневська згорнула діяльність в Україні та перемістила бізнес до Москви. Зараз марка Sl_Ira відкрито функціонує на території РФ, забезпечуючи логістику товарів для російських споживачів. Сама Слоневська остаточно осіла в столиці країни-агресорки, здобула акторську освіту і на п’ятому році повномасштабного вторгнення успішно гастролює у складі трупи московського МХАТу. Володимир Литвин при цьому продовжує підтримувати віртуальну комунікацію зі своєю колишньою бізнес-партнеркою в соцмережах.

У 2025 році для ре things брендингу власної репутації Литвин запустив благодійну організацію Lytvyn Foundation, декларуючи розвиток ІТ-освіти, бізнес-курсів MindCraft для підлітків та сервісів штучного інтелекту Seo-Melody. Презентаційні матеріали позиціонують його як «інвестора та мецената», старанно оминаючи історію зі швейним бізнесом, що емігрував до Росії. Юридичним керівником фонду значиться Інна Сторожева, яка у 2019 році була помічена як електоральний спостерігач від організації «Опора» на Харківщині.

Медіакритика «Трухи» та специфічне Instagram-оточення

Віртуальне оточення Литвина в мережі Instagram також демонструє строкату географію зв’язків. Серед його підписників фігурують:

• Ліза Ющенко (ексневістка колишнього президента України), яка веде світське життя в Москві;

• Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Куницький, який залишив межі України під приводом закордонного відрядження від Верховної Ради і не повернувся, продовжуючи дистанційно отримувати бюджетні виплати;

• Харківська дизайнерка Даша Кацуріна (власниця бренду Katsurina).

Функціонування головного медіаактиву Литвина — телеграм-каналу «Труха» — регулярно наражається на жорстку критику експертів через системне розміщення прихованої реклами («джинси») та оперативне оприлюднення кадрів із місць ракетних ударів. Контекст бізнес-контактів Литвина та його родини — від засудженого за фінансові махінації забудовника Масленнікова до колишніх партнерів у РФ — демонструє нерозбірливість у джерелах походження коштів. Фінансування безкоштовних освітніх та гуманітарних ініціатив у цьому випадку виглядає як класичний інструмент відбілювання репутації та легалізації капіталів для особи, яка офіційно не має жодних легальних джерел доходу в Україні.