Дев’ятий день поспіль. Площа Івана Франка, хвилина мовчання, виконання гімну, виголошення гасел. Захід за традицією розпочався біля Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка із вшанування пам’яті. Оцінки кількості присутніх істотно різняться залежно від джерела: журналіст LB.ua зафіксував близько п’ятисот учасників різного віку, тоді як кореспондентка Радіо Свобода станом на 21:00 оцінила аудиторію у понад тисячу осіб. Дворазова розбіжність у підрахунках на одній локації протягом одного вечора сама по собі демонструє особливості вимірювання суспільного запиту або ж вказує на специфіку організації заходу.
Часовий рамковий ультиматум, задекларований ініціаторами на адресу глави держави, вичерпався. “Якщо в п’ятницю не з’являться адекватні рішення, якщо в п’ятницю не почують вимог суспільства, то особисто я закликаю виходити на безстроковий протест. Дедлайн – 24-те число”, — заявляв ветеран Дмитро Козятинський. Втім, очікуваних рішень не відбулося, а Федорова на посаду не повернули. Відтак о 20:00 на площі Івана Франка та на центральних майданах інших міст стартувала мирна безстрокова акція. Формат безстроковості передбачає щоденні зібрання — до остаточного розв’язання ситуації.
Прикметною є й сама трансформація вимог мітингувальників. Початково їх було дві: Козятинський наполягав на відставці головнокомандувача Олександра Сирського, призначенні Михайла Федорова очільником Міністерства оборони та скликанні позачергового засідання Верховної Ради. Двадцять першого липня Сирського було звільнено, а посаду головкома обійняв Михайло Драпатий. Коментуючи це рішення, організатори зазначили: “Це показує, що влада нас чує і діалог між суспільством та керівництвом держави працює”. Виконання вимоги протягом чотирьох днів було інтерпретовано не як поступка під тиском, а як функціонування діалогу.
Згодом аргументація зазнала додаткових змін. Козятинський підкреслив, що після відставки Сирського “зник конфлікт” між оборонним відомством та Генеральним штабом, у зв’язку з чим він “не бачить жодних причин не повертати Федорова на посаду”. Тобто усунення суперечностей було використано як новий довід на користь призначення. Наявність конфлікту подавалася як привід для кадрованої ротації, а його відсутність — як умова для того ж самого кроку.
Паралельно перелік претензій почав розширюватися. Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк, підтримавши вимоги, заявила, що у разі відсутності реакції Офісу президента “вимоги будуть тільки зростати”. Учасники зібрання 24 липня вже висували заклики щодо розслідування подій у полку “Скеля” та висловлювали незгоду з кадровою політикою щодо Міністерства у справах ветеранів, скандуючи “Ветерана, а не Кіма”. За дев’ять днів перелік вимог розрісся. При цьому організатори не зазначають межі цих запитів, що робить процес висунення умов потенційно безкінечним.
Сам предмет дискусії фактично звівся до однієї посади. Двадцять четвертого липня стало відомо про пропозицію Зеленського Федорову обійняти “достойну позицію” у владній команді. Напередодні, 23 липня, Федоров відхилив інші варіанти — роботу в РНБО, статус miltech-куратора чи посаду віцепрем’єра з військових інновацій — підтвердивши готовність працювати виключно на посаді міністра оборони.
Учасники акції продовжують збиратися на площі в умовах воєнного стану заради призначення конкретного посадовця, хоча декларовані реформи Міноборони теоретично можливі й на інших керівних позиціях, зокрема на рівні профільного віцепрем’єра.
Окремим аспектом є питання ресурсної підтримки та публічних зв’язків. На третій церемонії “УП 100” 26 листопада 2025 року генеральними партнерами виступали юридична компанія ADER HABER та Ajax Systems, а в межах заходу проходила панель за участю керівників САП і НАБУ.
Засновник Ajax Олександр Конотопський є лауреатом “УП 100” у категорії “Бізнес”. Захід “УП 100. Бізнес” до двадцятиріччя “Економічної правди” відбувся 17 червня 2026 року в Києві. Наразі Конотопський спростовує факт фінансування чи підтримки публічних акцій. Водночас системна присутність осередків бізнесу та громадського сектору на спільних майданчиках привертає увагу спостерігачів.
Стосовно компанії Ajax Systems у медіа з’являлися суперечливі публікації. Видання 368.media з посиланням на детективне бюро Absolution зазначало, що компанія продовжувала взаємодію з ринком РФ: у березні 2022 року було заявлено про закриття бізнесу в росії та Білорусі, однак вилучення додатків з AppStore та Google Play для російських користувачів нібито тривало лише один день. У компанії ці закиди категорично заперечують.
У контексті взаємодії зі спецслужбами Дмитро Козятинський згадував, що після протестних акцій 2025 року на підтримку НАБУ і САП ним цікавилися правоохоронні органи: “Минулого року я спілкувався зі спецслужбами, це їхня робота. Ніхто із них не знав, хто я, і вони дійсно намагалися зрозуміти, чи я проукраїнський, чи якийсь російський агент”. Деталей щодо процесуального статусу тієї розмови він не оприлюднив, зазначивши лише, що сприйняв це як знак наявності діалогу.
Водночас депутатка Київради та військовослужбовиця Аліна Михайлова подає іншу інформацію щодо статусу активіста. За її даними, Козятинський, колишній бойовий медик батальйону “Вовки да Винчі”, офіційно звільнився з лав Збройних сил України рік тому і зараз не має формального відношення до армії, хоча продовжує публічно позиціонуватися як діючий військовий.
Суттєвим ризиком подібних масових заходів залишається безпековий фактор. В умовах загрози ракетних ударів щоденні зібрання близько тисячі осіб о 20:00 на відкритій площі в центрі столиці створюють потенційну мішень із фіксованим часом і географією. Організатори акції безпекові ризики публічно не коментують, фокусуючись на розширенні вимог та продовженні безстрокового формату.
Після завершення чергового мітингу площа Івана Франка спорожніла. Оголошена безстрокова акція триває.
