Авто для безробітного: начальник сервісного центру МВС на Волині обріс елітними позашляховиками та “сліпими” деклараціями

Корупційні схеми та дивні нестиковки у державних деклараціях чиновників продовжують вражати масштабами. Начальник Територіального сервісного центру МВС №0743 у місті Камені-Каширському на Волині Володимир Лук’янчук став фігурантом чергового скандалу. Очільник держструктури придбав потужний позашляховик Mitsubishi Pajero за 600 тисяч гривень, заплутався в мільйонних статках, власному майні та залишив чимало запитань для НАЗК.

Автомобільний парк на тлі скромної зарплати

Як свідчить аналіз офіційних документів посадовця, родинний автопарк та майновий стан пана Лук’янчука викликають чимало підозр. Живе начальник ТСЦ у селищі Ратне разом із дружиною Оксаною Вадимівною. Нерухомість залишається незмінною роками: земельна ділянка площею 917 кв. м (з 2007 року), житловий будинок на 128,8 кв. м та баня на 33,1 кв. м (з 2012 року). Усе оформлено безпосередньо на нього, проте вартість у декларації чомусь скромно не вказана.

Зате технічний арсенал родини поповнюється регулярно. У власності дружини залишається кросовер Audi A6 (2017 року випуску), придбаний 10 березня 2023 року за 484,9 тис. грн, а також причіп Knott 2011 року за 6 тис. грн. Примітно, що на той момент ринкова вартість подібних автівок в Україні становила в середньому 18–26 тис. доларів (тобто приблизно 650–950 тис. грн). Отже, задекларована ціна виявилась помітно нижчою за медіану ринкових оголошень. Сам же посадовець володіє раритетним човном «Казанка» 1999 року випуску без грошової оцінки. Окрім цього, на Ірину Володимирівну Лук’янчук оформлена Toyota RAV4 (2010 року) вартістю 139,7 тис. грн, якою подружжя користується на правах тимчасового користування.

“Дірки” в декларації та містичне нерухоме майно за 600 тисяч

Головною ж подією стало те, що 27 листопада 2025 року Володимир Лук’янчук офіційно став власником Mitsubishi Pajero Wagon (2013 року випуску), виклавши за нього 600 тисяч гривень. Однак тут починається найцікавіше: у той же день у розділі видатків з’являється правочин на аналогічну суму — 600 тисяч грн, проте як предмет зазначене… «нерухоме майно». Виникає логічна корупційна дилема: або чиновник придбав ще якийсь прихований об’єкт на таку ж суму, або ж витрати на автомобіль банально “переплутали” графи у звітності. На вторинному ринку такі позашляховики восени 2025 року коштували в межах 15–18,5 тис. доларів (близько 620–790 тис. грн залежно від комплектації), тож задекларована сума сідає на нижню межу.

Офіційні доходи держслужбовця за звітний період склали: 678 тис. грн зарплати в сервісному центрі МВС, 180 тис. грн пенсійних виплат та 460 тис. грн від продажу рухомого майна громадянину Василю Івановичу Станку. Загалом річний дохід сягнув близько 1,32 млн грн, а жодних боргів чи кредитів родина не має.

Проте головною головоломкою для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) стали дві кричущі “дірки”. Перша — 5 листопада 2025 року Лук’янчук задекларував продаж нерухомості, а право власності на неї офіційно «припинено». Але якщо зазирнути до відповідного розділу, то і будинок, і баня, і земля залишаються на своїх місцях! Що саме насправді продали під виглядом нерухомості та куди зник об’єкт — залишається загадкою.

Друга підозріла ланка — ті самі 460 тис. грн від пана Станка за продаж авто чи техніки. На тлі того, що в гаражі миттєво з’явився новий Pajero за 600 тисяч, маємо класичну схему «продав старе — купив нове», де сходяться і дати, і потенційні покупці. Водночас чималі готівкові заощадження родини — 22 тисячі доларів на руках плюс кошти на банківських рахунках — ставлять резонне питання: яким чином скромні офіційні доходи начальника районного ТСЦ дозволяють йому з року в рік утримувати валютну подушку і вільно купувати елітні позашляховики?